АКТУАЛЬНІ ІНТЕРВ'Ю ТА МАТЕРІАЛИ

 

23.04.2012
В’ячеслав ТОЛКОВАНОВ: «Модернізація державної служби: якісні адміністративні послуги меншою кількістю професійних управлінців»

Ірина НАГРЕБЕЦЬКА
сьогодні

23.04.2012
КВАЛІФІКОВАНИЙ ПІДБІР КАДРІВ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

В контексті реалізації адміністративної реформи, розпочатої у 2010 році Президентом України, пріоритетного значення набувають питання модернізації державної служби та підбору кадрів для роботи в органах державної влади.

Рівень професіоналізації інституту державної служби багато в чому залежить від грамотного та кваліфікованого підбору кадрів, підвищення рівня їх професійної компетентності, зокрема з урахуванням нових завдань та пріоритетів.

Одночасно пріоритетного завдання набувають питання формування ефективного та дієвого кадрового резерву, зокрема й на вищі посади державної служби. У зв’язку з цим Президентом України було видано Указ № 246/2012 від 05 квітня 2012 року «Про Президентський кадровий резерв «Нова еліта нації», реалізація якого потребуватиме вироблення нових підходів до підбору та роботи з кадрами.

Беручи до уваги нові сучасні тенденції розвитку державної служби та служби в органах місцевого самоврядування (в умовах реалізації адміністративної реформи), організація роботи з кадровим резервом має бути кардинально переглянута, зокрема шляхом удосконалення навчальних програм, вироблення та впровадження нових інноваційних форм підвищення рівня професійної компетентності як самих державних службовців, так і осіб, зарахованих до кадрового резерву.

Головними факторами, які визначають процес формування кадрового резерву на державній службі в зарубіжних країнах, є: рівний доступ та добровільність участі в конкурсі для включення до кадрового резерву; об'єктив­ність і системність оцінки професійних та особистих якостей претендентів залучених до кадрового резерву; планування професійно-посадової кар'єри цивільного службовця; гласність, доступність інформації про формування кадрового резерву на державній службі.

У Законі України «Про державну службу» формування системи кадрового резерву визначено як послідовна робота спрямована на розвиток кадрового потенціалу, реалізацію можливостей кожного співробітника, що дає змогу здійснити підбір, розвиток, оцінку та просування кадрів відповідно до цього Закону.

Кадровий резерв на посади державних службовців першої-третьої категорії, призначення на які здійснюються Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України або Кабінетом Міністрів України чи погоджуються з Кабінетом Міністрів України (далі – кадровий резерв) формується відповідно до Положення про формування кадрового резерву для державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.01 р. № 199, та Порядку конкурсу із зарахування до кадрового резерву на посади державних службовців першої - третьої категорії, призначення на які здійснюється Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.07 р. № 272 (далі – Порядок).

До кадрового резерву зараховуються професійно підготовлені працівники, які успішно справляються з виконанням службових обов'язків, проявляють ініціативу, мають організаторські здібності й необхідний досвід роботи, успіхи в навчанні. На кожну посаду державного службовця - керівника формується кадровий резерв у кількості двох осіб, за посадами спеціалістів складаються списки осіб, які включаються до резерву з урахуванням фактичної потреби.

Основними етапами формування кадрового резерву у сфері державної службі повинні бути: 1) планування кадрового резерву на найближчий час (до 1 - 3 років) і більш далеку перспективу (до 5 років); 2) визначення обов'язкових і бажаних критеріїв до кандидатів, вивчення і добір кандидатів до кадрового резерву; 3) формування, складання списку резерву кадрів та узгодження його з вище­стоящим керівником; 4) визначення та застосування кадрових технологій до фахівців, що зараховані до кадрового резерву (стажування, тимчасове виконання обов'язків відсутнього працівника, залучення до проведення перевірок, службових розслідувань, підвищення кваліфікації, перенавчання, навчання тощо); 5) визначення готовності осіб, зарахованих до кадрового резерву, до призначення на державні посади.

У 2012 році кадровий резерв у центральних та місцевих органах виконавчої влади було сформовано відповідно до абзаців 1 та 3 пункту 15 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.07 р. № 272, на конкурсній  основі або за рішенням керівника державного органу.

За інформацією Національного агентства України з питань державної служби, до кадрового резерву на 2012 рік у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади включено 347 осіб, в тому числі 39 осіб (11,2 % від загальної кількості резервістів) – у міністерствах, 127 осіб (36,6 %) – у державних службах, 68 осіб (19,6 %) – у державних агентствах та 113 осіб (32,6 %) – у державних інспекціях, інших органах зі спеціальним статусом.

Однією з найбільших проблем при формуванні кадрового резерву є недотримання вимог щодо пропорційного представництва кожної статі під час зарахування до кадрового резерву. Так, до кадрового резерву на 2012 рік зараховано 74 жінки (21,3 % від загальної кількості) та 273 чоловіка (78,7 % від загальної кількості).

Діаграма 1. Кількість чоловіків та жінок зарахованих до кадрового резерву на 2012 рік

Жодного представника жіночої статті не включено до кадрового резерву в 43 % центральних органів виконавчої влади.

 Аналізуючи віковий склад кадрового резерву міністерств, інших центральних органів виконавчої влади на 2012 рік, слід зазначити, що найчисельнішою є група віком від 41 до 50 років – 128 осіб, що становить 36,9 % від загальної кількості, віком від 31 – 40 років – 103 особи (29,7 %), віком від 51 – 55 років – 67 осіб (19,3 %), віком від 56 – 60 років – 39 осіб (11,2 %), віком до 30 років – 8 осіб (2,3 %), віком понад 60 років – 2 особи (0,6 %).

Діаграма 2. Віковий склад кадрового резерву міністерств, інших центральних органів виконавчої влади на 2012 рік

Аналіз осіб, зарахованих до кадрового резерву, за рівнем освіти, свідчить, що більше всього осіб, які запропоновані до кадрового резерву, мають технічну, економічну, юридичну освіти. Зокрема осіб з технічною освітою нараховується 114 осіб (32,9 % від загальної кількості), економічною – 77 осіб (22,2 %), юридичною – 72 особи (20,7 %). Кількість резервістів із вищою гуманітарною освітою – 32 особи (9,2 %), сільськогосподарською – 25 осіб (7,2 %), медичною – 16 осіб (4,6 %) та іншою освітою – 11 осіб (3,2 %). Слід відмітити, що у кадровому резерві також перебувають особи, які мають більш ніж одну вищу освіту.

Безумовно, позитивом кадрового резерву, сформованого на 2012 рік, є особи, які мають освітній рівень магістра державного управління. Так, кількість магістрів державного управління, зарахованих до кадрового резерву, становить 49 осіб (14, 1 % від загальної кількості резервістів), науковий ступінь мають 77 резервістів (22,2 %), вчене звання - 22 особи (6,3 %).

Діаграма 3. Кількість резервістів за рівнем освіти магістра державного управління, резервістів, які мають науковий ступінь, вчене звання

До кадрового резерву на 2012 рік зараховано 296 осіб (85,3 % від загальної кількості резервістів), які мають статус державного службовця, з 267 осіб (76,9 %) працюють у цьому державному органі  та 28 осіб (8,1 %) - в інших державних органах.

З тих осіб, які працюють у відповідному державному органі, 39 осіб (11,2 %) обіймають посади перших заступників, 44 особи (12,7 %) – заступників та 184 особи (53,0 %) – інші посади. 

Крім того, до кадрового резерву зараховано 46 осіб, які не є державними службовцями, (13,3 % від загальної кількості резервістів), з них перші керівники – 33 особи (9,5 %), інші працівники - 8 осіб (2,3 %). До кадрового резерву також зараховано 5 осіб (1,4 %), які мають статус тимчасово не працюючих.

Нацдержслужбою України на виконання вимог пункту 6 (абзац другий) Положення про формування кадрового резерву для державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.01 № 199, проведено роботу щодо зарахування до кадрового резерву народних депутатів України минулих скликань, яким після закінчення строку повноважень або дострокового їх припинення за особистою заявою про складення депутатських повноважень не надано попередню роботу (посаду) та які не можуть самостійно працевлаштуватись, за пропозиціями Апарату Верховної Ради України.

Так, до кадрового резерву на 2012 рік на керівні посади міністерств, інших центральних органів державної влади зараховано 5 народних депутатів України минулих скликань, що становить 1,4 %  від загальної кількості резервістів.

Аналіз складу резервістів за стажем роботи на займаних посадах свідчить, що найбільше осіб зараховано до кадрового резерву на 2012 рік зі стажем роботи на посаді менше 1 року та складає 235 осіб (67,7 % від загальної кількості резервістів), зі стажем роботи на посаді від 1 до 3 років – 68 осіб (19,6 %), зі стажем роботи на посаді від 3 – 5 років – 23 особи (6,6 %), зі стажем роботи на посаді більше 5 років - 21 особа (6,1 %).

Діаграма 4. Якісний склад резервістів за стажем роботи на займаних посадах

Аналіз поданої державними органами інформації щодо кадрового резерву свідчить про недостатність ефективності кадрового резерву у 2011 році: із 125 призначених на посади лише 1 особа призначена з кадрового резерву.

До кадрового резерву  на 2012 рік на відповідні посади в місцевих органах виконавчої влади включено 1414 осіб, що на 8,9 % менше у порівнянні з минулим роком, у тому числі на посади голів обласних адміністрацій включено 63 особи (4,5 % від загальної кількості резервістів) на рівні минулого року, на посади заступників голів – 301 особу (21,3 %), що на 10,7 % менше у порівнянні з минулим роком, голів районних державних адміністрацій – 1050 осіб (74,2 %), що на 7,9 % менше у порівнянні з минулим роком Кількісні вимоги щодо формування кадрового резерву (не менше двох осіб на кожну посаду) дотримані Автономною Республікою Крим та всіма місцевими державними адміністраціями.

  Разом з тим слід зауважити, що місцеві органи виконавчої влади продовжують порушувати вимоги пропорційного та збалансованого представництва кандидатур кожної статі під час зарахування до кадрового резерву. Зокрема до кадрового резерву на 2012 рік зараховано 235 жінок (16,6 % від загальної кількості резервістів), що на 1,7 % менше у порівнянні з кадровим резервом на 2011 рік.

Діаграма 5. Кількість чоловіків та жінок, зарахованих до кадрового резерву на 2012 рік

Аналізуючи віковий склад кадрового резерву місцевих державних адміністрацій на 2012 рік, слід зазначити, що як і раніше, найчисельнішою є група віком від 41 до 50 років – 577 осіб, що становить 40,8 % від загальної кількості (у 2011 році - 665 осіб, що становило 43,2 %). Сталою залишається кількість осіб, зарахованих до кадрового резерву у віці до 30 років – 37 осіб, що становить 2,6 % від загальної кількості (у 2011 році – 32 особи або 2,1 %). Спостерігається зменшення у групах віком від 31 до 40 років – 337 осіб, що становить 23,8 % (у 2011 році – 390 осіб або 25,3 %), від 51 до 55 років – 337 осіб, що становить 23,8 % (у 2011 році – 378 осіб, що становить 24,5 %). Водночас чисельність групи віком від 56 до 60 років збільшується і складає 126 осіб, що становить 8,9 % (у 2011 році – 76 осіб або 4,9 %).

Діаграма 6. Віковий склад кадрового резерву місцевих державних адміністрацій на 2012 рік

Аналіз резервістів за рівнем освіти, свідчить, що майже рівну кількість осіб, запропонованих до кадрового резерву, які мають технічну, гуманітарну та економічну освіти. Зокрема осіб з гуманітарною освітою нараховується 365 осіб (25,8 % від загальної кількості), що на 1,6 % менше порівняно з минулим роком, технічною - 335 осіб (23,7 %), що на 14,5 % менше та економічною – 334 осіб (23,6 %) на 8,9 % менше.

Кількість резервістів із вищою сільськогосподарською освітою на 2012 рік становить 260 особи (18,4 % від загальної кількості), тоді як у 2011 році їх було 279 особи (18,1 %). Водночас чисельність осіб із юридичною освітою становить 120 осіб (8,5 %), що на 9,1 % менше в порівнянні з 2011 роком.  Слід відмітити, що у кадровому резерві також перебувають особи, які мають більш ніж по одній вищій освіті.

Одночасно спостерігається зменшення кількості осіб, які мають освітній рівень магістра державного управління. Так, кількість магістрів державного управління становить 354 особи (25,0 %), у 2011 році - 385 осіб (25 %). Науковий ступінь мають 55 резервістів (3,9%) проти 65 резервістів (4,2 %) у кадровому резерві на 2011 рік.

Діаграма 7. Кількість резервістів за рівнем освіти магістра державного управління та резервістів, які мають науковий ступінь

До кадрового резерву на 2012 рік зараховано 435 керівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування (30,8 % від загальної кількості резервістів), що на 7,7 % більше у порівнянні з минулим роком, 740 осіб (52,3 %) – заступників керівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що на 0,9 % менше ніж у минулому році, 90 осіб (6,4 %) – інших державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, що на 52,9 % менше ніж у минулому році, 109 осіб (7,7 %) – керівників підприємств та установ, їх заступники, що на 28,8 % менше ніж минулого року. До кадрового резерву також зараховано 9 осіб (0,6 %), які мають статус тимчасово не працюючих, на 60,9 % менше у порівнянні з минулим роком.

Аналіз складу резервістів місцевих державних адміністрацій за стажем роботи на займаних посадах свідчить про значне збільшення кількості осіб, зарахованих до кадрового резерву у 2012 році, зі стажем роботи на посаді від 1 до 3 років, що складає 726 осіб  або 51,3 % від загальної кількості резервістів.

Що стосується осіб зі стажем роботи на займаній посаді від 3 до 5 років, то відбулось їх суттєве зменшення, а саме на 46,7 % порівняно з 2011 роком (106 осіб).

Зменшилась кількість працюючих на займаній посаді до 1 року: із 868 осіб (56,3 % від загальної кількості) у 2011 році до 290 осіб (20,5 %) у 2012 році. Також зменшилась кількість резервістів зі стажем роботи на займаній посаді 5 років і більше, а саме у 2012 році таких осіб включено  285 осіб (20,2 % від загальної кількості), а у 2011 році 303 осіб  (19,7 %).

Діаграма 8. Кількість резервістів за стажем роботи на займаних посадах у місцевих державних адміністрацій на 2012 рік

Аналіз поданої місцевими державними адміністраціями інформації щодо кадрового резерву свідчить про його невисоку дієвість. У 2010 та 2011 роках цей показник складає відповідно 7,8 % та 29 %. Із 169 осіб, призначених на керівні посади місцевих державних адміністрацій, з кадрового резерву в 2011 році було призначено 49 осіб (29 % від загальної кількості  призначених), що на 21,2 % більше порівняно з 2010 роком (з 615 призначеної особи з кадрового резерву  призначено 48 (7,8 % від загальної кількості призначених)).

Найвищий показник дієвості кадрового резерву на зазначені посади у місцевих державних адміністраціях Херсонської (80 %), Полтавській (75 %), Вінницької та Волинської (по 67 %), Миколаївської (60 %), Закарпатської, Луганської, Хмельницької та Чернігівської (по 50 %) та Харківської (40 %) областей.

Особливу увагу слід приділяти питанням формування кадрового резерву на посади вищого корпусу державної служби. У зв’язку з цим та з метою залучення найбільш обдарованих громадян до впровадження реформ у сферах державного управління Президентом України 05 квітня 2012 року було видано Указ № 246/2012 «Про Президентський кадровий резерв «Нова еліта нації».

Згаданим Указом визначено, що Президентський кадровий резерв формується на принципах загальнодоступності, об'єктивності, прозорості. Добір кандидатів до Президентського кадрового резерву та внесення Президентові України відповідних пропозицій здійснюється Комісією з питань Президентського кадрового резерву «Нова еліта нації» на підставі рекомендацій Національного агентства України з питань державної служби (Нацдержслужба України). Гранична чисельність Президентського кадрового резерву становить 500 осіб. Формування Президентського кадрового резерву здійснюється поетапно, шляхом зарахування протягом п'яти років до 100 осіб щороку. У разі виникнення у Президентському кадровому резерві вакансій кількість осіб для зарахування відповідно збільшується.

Список осіб, зарахованих до Президентського кадрового резерву, затверджується Президентом України. Строк перебування особи у Президентському кадровому резерві становить п'ять років, крім випадків дострокового припинення перебування особи у Президентському кадровому резерві. Особа може перебувати у Президентському кадровому резерві лише один строк. Фінансування заходів із формування Президентського кадрового резерву та організації роботи з ним здійснюється за рахунок та в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік.

Президентський кадровий резерв формується з урахуванням квот за відповідними пріоритетними сферами державного управління, які визначаються, виходячи з потреб цих сфер у кадрах, і затверджуються Комітетом з економічних реформ до 1 березня кожного року, а добір кандидатів до Президентського кадрового резерву здійснюється на конкурсній основі.

У Положенні про Президентський кадровий резерв «Нова еліта нації», затвердженому зазначеним Указом, визначено етапи та терміни проведення конкурсу, вимоги до конкурсантів. Зокрема до участі в конкурсі допускаються громадяни України, які відповідають установленим законом вимогам для вступу на державну службу, а також вільно володіють державною мовою та однією з мов Європейського Союзу; мають повну вищу освіту відповідно до пріоритетних сфер державного управління; мають стаж роботи не менше десяти років (у тому числі не менше п'яти років стажу державної служби та/або служби в органах місцевого самоврядування, із них не менш як три роки на керівних посадах, чи не менше п'яти років стажу на керівних посадах у відповідних сферах соціально-економічного розвитку).

Організацію підготовки, проведення конкурсу та перевірку відомостей, що містяться у поданих документах осіб, які можуть бути рекомендовані для зарахування до Президентського кадрового резерву, покладено на Нацдержслужбу України та її територіальні органи.

Оцінювання учасників конкурсу проводитиметься інтерв'ю-центрами, якими визначені структурні підрозділи інститутів державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, що здійснюють перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій, та центри перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій.

Порядок оцінювання учасників конкурсу визначається Нацдержслужбою України за погодженням із Національною академією державного управління при Президентові України.

Методичне забезпечення діяльності інтерв'ю-центрів здійснюється Національною академією державного управління при Президентові України.

Особа вважатиметься зарахованою до Президентського кадрового резерву з дати набрання чинності розпорядженням Президента України про затвердження списку осіб, зарахованих до Президентського кадрового резерву.

Для організаційного забезпечення формування та супроводження Президентського кадрового резерву Нацдержслужба України забезпечить ведення обліку осіб, зарахованих до Президентського кадрового резерву, та вакансій у Президентському кадровому резерві.

Також у Положенні про Президентський кадровий резерв «Нова еліта нації» визначено права та обов’язки, умови припинення перебування осіб, зарахованих до Президентського кадрового резерву.

На територіальні органи Нацдержслужби України покладено завдання проведення з особами, зарахованими до Президентського кадрового резерву, координаційної роботи щодо професійного розвитку, який здійснюватиметься шляхом:

підвищення рівня професійної компетентності, зокрема, у формі професійних програм, спеціальних курсів, тематичних семінарів, тренінгів, що організовуються Національною академією державного управління при Президентові України;

підвищення кваліфікації у провідних вищих навчальних закладах України та за кордоном;

стажування в державних органах, а також на державних підприємствах, в установах та організаціях;

участі в конференціях, нарадах, семінарах, круглих столах, тренінгах, робочих групах з підготовки проектів програм, нормативно-правових актів тощо.

Отже, реформування інституту державної служби в Україні потребує особливої уваги питанням формування та розвитку кадрового резерву. На  сьогодні це питання досить чітко визначено у нормативно-правовому полі, зокрема Законі України «Про державну службу», постановах Кабінету Міністрів України від 28.02.01 № 199 та від 21.02.07 р. № 272. Разом з тим, деякими керівниками ці нормативно-правові акти виконуються досить формально, а у 2011 році в багатьох центральних органах державної влади кадровий резерв взагалі не був сформований.

Одночасно Глава Української держави особисто приділяє серйозну увагу згаданому питанню, зокрема формуванню та розвитку Президентського  кадрового резерву «Нова еліта нації» для підготовки управлінської еліти відповідно до пріоритетних напрямів державного управління.

Національним агентством України з питань державної служби здійснюється робота щодо розробки нових інноваційних підходів роботи з кадрами та особами, зарахованими до кадрового резерву, що має включати, зокрема, комплекс заходів з підвищення рівня їх професійної компетентності, з урахуванням того, щонайбільш ефективними є ті навчальні програми, що припускають поєднання різних форм і методів подачі матеріалу. Їх вибір залежить від специфіки роботи слухачів, існуючих індивідуальних та корпоративних потреб, оснащення робочих місць технічними засобами і багатьох інших чинників.

28.02.2012
Інтерв’ю заступника голови-керівника апарату Сумської обласної державної адміністрації Олександра Цупра щодо безоплатної правової допомоги


Вже більше ніж півроку в Україні діє Закон України «Про безоплатну правову допомогу», який закріплює гарантовану Конституцією України можливість отримання громадянами певного комплексу безоплатних правових послуг. На наші запитання про перші підсумки реалізації цього Закону в області відповів заступник голови-керівник апарату Сумської обласної державної адміністрації Цупро О.М.

З 9 липня 2011 року у державі почав діяти Закон України «Про безоплатну правову допомогу». Що, на Вашу думку, змінилося з прийняттям цього Закону та які кроки зроблені обласною владою по забезпеченню практичної реалізації його положень?
В Україні на сьогодні ще досить актуальною є проблема недостатньої правової обізнаності населення про свої права і порядок їх реалізації та захисту. Аналізуючи звернення, з якими громадяни звертаються до обласної влади, можна дійти висновку, що більшість порушених питань могли б вирішитися значно швидше та ефективніше, якби особа своєчасно використала існуючі юридичні механізми захисту своїх прав. Проте, більшість громадян і, в першу чергу, малозабезпечених та інших соціально вразвливих верств населення, не в змозі реально користуватись послугами по наданню правової допомоги, які пропонують адвокатські фірми та приватні юристи.
Тому обласна влада активно долучилася до практичної реалізації в області Закону України «Про безоплатну правову допомогу». З метою запровадження дієвих гарантій отримання якісної і доступної правової допомоги особами, які її потребують, в Сумській обласній державній адміністрації з серпня 2011 року запроваджено проект «Безоплатна правова допомога», який на сьогодні успішно реалізується.

Що передбачає цей проект та чим він цікавий для мешканців області?
Основною метою та завданням проекту є створення та функціонування дієвого механізму забезпечення безперешкодного доступу кожного до якісної та своєчасної безоплатної правової допомоги та координація дій по створенню в області єдиної системи доступу до безоплатної правової допомоги.
У рамках реалізації проекту кожному, хто в силу різних факторів не має змоги самостійно захистити свої права, безоплатну правову допомогу надають фахівці Сумської обласної державної адміністрації. Крім того, з метою забезпечення надання якісної правової допомоги населенню, що проживає в містах і районах, віддалених від обласного центру, до проекту долучені всі районні державні адміністрації Сумської області.

Які види безоплатної правової допомоги можуть отримати громадяни?
Первинна правова допомога, що надається в рамках реалізації проекту, включає ряд правових послуг, серед яких надання правової інформації, що передбачає, зокрема, інформування про законодавство, яким регулюється та чи інша сфера суспільних відносин та про правові акти, що підлягають застосуванню в певній ситуації. Крім того, кваліфіковані юристи надають консультації і роз’яснення з правових питань, що передбачає, зокрема, інформування заявників про порядок вчинення певних юридичних дій, роз’яснення правового змісту документа, його наслідків. В рамках проекту громадянам також надається допомога у складанні заяв, скарг та інших документів правового характеру, необхідних для реалізації прав та інтересів.

Як звернутися за отриманням безоплатної юридичної допомоги? Громадяни мають змогу отримати правову допомогу двома шляхами: або надіслати до облдержадміністрації письмове звернення, або отримати усну консультацію фахівців з питань, що їх цікавлять.
Починаючи з серпня 2011 року, кожної другої та четвертої середи місяця з 9 до 12 години фахівцями юридичного відділу апарату та структурних підрозділів Сумської обласної державної адміністрації проводиться особистий прийом осіб, які потребують надання безоплатної первинної правової допомоги. Під час таких прийомів громадяни отримують чіткі і доступні роз'яснення положень чинного законодавства та консультації з питань реалізації ними своїх прав і виконання обов'язків. Для запису на прийом необхідно звернутися до сектору роботи зі зверненнями громадян, що знаходиться за адресою: пл. Незалежності, 2, каб. 7 та коротко повідомити про суть питання та вид правових послуг, які бажає отримати заявник.
Що стосується письмових звернень про надання будь-якого виду правових послуг з питань, що віднесені до повноважень обласної державної адміністрації, то вони розглядаються в найкоротший строк, але не більше ніж протягом тридцяти календарних днів з дня надходження звернення. Якщо ж у зверненні особи міститься лише прохання про надання відповідної правової інформації, така правова допомога надається не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання звернення.

Чи користується проект «Безоплатна правова допомога» популярністю серед жителів області?
Так, звичайно! Починаючи з серпня 2011 року в рамках проекту правову допомогу в обласній державній адміністрації отримало 57 осіб. В районних державних адміністраціях цей показник сукупно складає більше 350 звернень.

Хто найчастіше звертається за отриманням правової допомоги та які питання хвилюють мешканців області?
Найчастіше за отриманням допомоги звертаються люди похилого віку та соціально вразливі верстви населення. Переважна більшість питань, з яких надавались консультації громадянам, стосувалась порядку приватизації житла, оформлення прав на земельну ділянку та нерухоме майно. Крім того, людей цікавлять питання отримання спадщини, трудових відносин.
Наприклад, в рамках проекту за отриманням безоплатної первинної правової допомоги до обласної державної адміністрації звернувся громадянин К., який бажав дізнатися про законодавчі підстави запровадження контрактної форми трудового договору з працівником, що вже перебуває у трудових відносинах з підприємством.
Суть справи полягала у тому, що громадянин К. працює на заводі оператором станка з 2005 року. Зі слів заявника, за час його роботи на цьому підприємстві до нього склалось упереджене ставлення з боку адміністрації підприємства. Проявом упередженого ставлення до нього він вважає наміри укладення з ним контракту з метою подальшого звільнення на підставі пункту 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.
При наданні правової допомоги заявнику роз’яснено особливості контрактної форми трудового договору та за результатами аналізу чинного законодавства встановлено, що посада, на якій перебуває заявник, не підпадає під категорію посад, щодо яких встановлено обов’язкове застосування контрактної форми трудового договору. Крім того, заявника повідомлено про механізм захисту його прав від протиправних дій у сфері трудових відносин.
І таких прикладів щодо питань, з якими звертаються громадяни, існує безліч. До того ж досить часто мешканців області цікавить інформація про порядок реалізації ними права на судовий захист. Під час розгляду фахівцями зазначеної категорії звернень заявники отримують вичерпну інформацію щодо підвідомчості та підсудності відповідних спорів, а також роз’яснення щодо порядку складання і подання позову  до суду.

Чи будуть у Вас якісь побажання особам, які потребують правової допомоги?
Прикро, що за отриманням правової допомоги до Сумської обласної державної адміністрації деякі заявники звертаються тоді, коли вже навіть судовий захист їх прав є неможливим внаслідок пропуску визначених чинним законодавством процесуальних строків. Тому хотілося б звернутися до мешканців області з проханням своєчасно користуватися гарантованими державою можливостями захисту своїх прав, у тому числі звертатися за отриманням безоплатних правових послуг до Сумської обласної та районних державних адміністрацій – учасників проекту «Безоплатна правова допомога»

06.10.2011
Інтерв’ю Міністра охорони здоров’я України Олександра Аніщенка газеті “Голос України” №179 від 27 вересня 2011 року


Зміни у системі охорони здоров’я передбачають насамперед впровадження нового механізму фінансування медицини. Перехід на програмно-цільовий принцип. Для цього необхідно розмежувати та формалізувати різні рівні надання медичної допомоги - первинний, вторинний, третинний (спеціалізовану допомогу) і екстрену медичну допомогу. Кожний рівень  фінансуватиметься окремо за своєю програмою: первинна медична допомога - з районного/міського бюджету, вторинна та екстрена - з обласного. Виняток становить Київ. Тут усі види допомоги фінансуються з міської скарбниці. На початковому етапі ми займаємося первинною медичною допомогою, і головні зміни торкнуться преш за все цієї сфери. Але не забуваємо й про доволі велику мережу спеціалізованих установ.
 Як би ви назвали зміни, які відбуваються сьогодні в галузі: революція, реформа, структурні зміни?
Скоріше, це оптимізація медичної галузі. Адже головне - не реформа заради реформи. Головне - щоб і лікар, і пацієнт відчули поліпшення.
Як відомо, кадри вирішують усе! Чи підтримують пропоновану вами оптимізацію медики? Що їм чекати від майбутніх змін?
Безумовно, для успіху проведення задуманого необхідні розуміння та підтримка колег.  Повторюся: основне наше завдання, щоб і пацієнти, і лікарі відчули поліпшення в охороні здоров'я. Сказати легко - важко зробити. Однією з основних складових частин реорганізації є постійне підвищення кваліфікації медичного персоналу. У цьому питанні треба змістити акценти. А саме - не вчити того, що давно відомо, і не знаходить свого практичного застосування, а навчати студентів і особливо практикуючих лікарів (на курсах підвищення кваліфікації) сучасних методів лікування, знайомити їх з новітніми технологіями і методиками, щоб вони не почувалися вирваними зі світового медичного контексту.
Справді, дуже багато чого залежить від лікаря, його кваліфікації, бажання її постійно підвищувати. Зазначу, що система підготовки медиків в Україні не поступається навчанню наших колег за кордоном. Крім одного - мотивації до навчання та професійного зростання. На заході стимулом до розвитку є підвищення з рівнем кваліфікації рівня оплати праці.  На жаль, у нашій системі охорони здоров'я поки що немає такої прив'язки. Та ми не стоїмо на місці. У пілотних регіонах буде випробувано нову систему оплати праці лікаря загальної практики/сімейної медицини, коли разом з тарифним окладом він  одержуватиме доплату (можливо, таку, що перевищує оклад) за кількість пацієнтів і якість надаваної допомоги. Адже є лікарі, до яких стоїть черга пацієнтів, і чому вони повинні заробляти стільки само, скільки їх колеги, які не мають такого авторитету серед населення? Крім того, важливо стимулювати, особливо на первинному рівні, проведення профілактичних заходів. А це  - попередження екстрених викликів, інвалідизації, хронізації захворювань.
Виходить, що лікар  більше одержуватиме, якщо пацієнти  менше хворітимуть?
Так. Такий принцип профілактики, який всім добре відомий: дешевше (і не тільки у грошовому еквіваленті) запобігти захворюванню, ніж його лікувати. Чому ми робимо акцент і починаємо розвивати первинну допомогу? Тому що 80% населення потребують саме її. Пацієнт повинен починати й закінчувати лікування у свого сімейного лікаря. У такому разі лікар відповідає за результат лікування, а пацієнт має гарантію якісної допомоги. Сьогодні ж, якщо подивитися маршрут пацієнта, то він нагадує неупорядковану павутину. 43% пацієнтів звертаються до спеціалізованих установ. У той час, як могли б одержати необхідну допомогу на первинному рівні. У результаті хворий втрачає час, переходячи від лікаря до лікаря у пошуках потрібного, а вузькопрофесійні фахівці перевантажені роботою: відбувається недоцільна витрата ресурсу, у тому числі й грошового.
Якщо говорити про найближчу грошову перспективу охорони здоров’я, як би ви прокоментували проект закону “Про державний бюджет України на 2012 рік”?
У проекті держбюджету на наступний рік на медицину передбачено 9,7 млрд. гривень. Це на 167,9 млн. грн. більше, ніж цього року. Крім того, заплановані субвенції на охорону здоров’я з державного місцевим бюджетам у розмірі 2,8 млрд. гривень.
Також проект держбюджету-2012 передбачає кошти на виплату з 1 січня наступного року медичним і фармацевтичним працівникам допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки. А ще - середньорічне зростання заробітної плати по галузі на 13,5 відсотків.
Як розвиватиметься екстрена медична допомога?
Хочу відзначити, що по екстрену медичну допомогу, як і раніше, будь-який громадянин має право звертатися напряму. І “швидка” повинна не тільки швидко приїхати, а й мати необхідний набір препаратів для надання допомоги. А щоб ці благі наміри стали явними, необхідно запровадити на практиці принцип єдиного медичного простору, коли до пацієнта машина швидкої допомоги виїжджатиме не відповідно до територіального принципу розподілу (хоча іноді з міста до села їхати ближче, ніж з районного центру), а з найближчої підстанції чи створеного тимчасового пункту базування. Ми подали в новий бюджет пропозицію зі збільшення субвенцій регіонам для наповнення препаратами “аптечки” “швидкої допомоги” до 50 грн. (сьогодні на це виділяється 5-6 грн.)
Чи є місце у запланованих перетвореннях страховій медицині?
Скажу так: ми на шляху до страхової медицини. Уже готовий проект закону про соціальне медичне страхування. Але щоб він запрацював, треба підготувати відповідну базу, створити структуру. Медики повинні працювати в нових економічних умовах, уміти розрахувати вартість медичної послуги. Якщо в наступному році Верховна Рада ухвалить закон про страхову медицину, то, разом зі структурними змінами, підготовкою галузі до  запровадження страхування, почнеться акумуляція коштів страхових  внесків.  А вже з 2016 року система охорони здоров’я буде готова і фінансово, і економічно, і структурно до роботи в умовах страхової медицини. Це, по суті, і є кінцевий етап усіх нововведень у вітчизняній системі охорони здоров'я.
І коли ж стартують усі ці перетворення?
Уже стартували. Прийнято Верховною Радою України два закони, які регулюють роботу системи охорони здоров’я в нинішній ситуації. Один із них дає зелене світло експерименту у Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській областях і Києві. До кінця року у пілотних регіонах пройде поділ видів медичної допомоги, і будуть створені Центри первинної медико-санітарної допомоги (ЦМСД) з фінансуванням по-новому. Сподіваюся, цього року парламент ухвалить закон про створення служби екстреної медицини. І в 2013-му відповідні центри запрацюють у регіонах. Уже сьогодні деякі регіони, не чекаючи вказівок, почали реорганізацію у себе. В 2014 році нам треба буде виконати найважче завдання: створення госпітальних округів, заснованих також на принципі єдиного медичного простору, що дасть змогу розширити межі надання допомоги.
Що ж треба зробити, щоб у медицині відбулися все-таки відчутні зміни?
Система охорони здоров’я - не окрема відсторонена від держави структура. Тому всі недуги,  на які страждає Україна, не обходять і нашу медицину. Для її благополуччя необхідна політична стабільність. Тоді розвиватиметься економіка, а отже, і охорона здоров’я стане краще фінансуватися. Можна критикувати існуючу систему охорони здоров’я, яка сьогодні не влаштовує ні пацієнтів, ні медиків, і нічого при цьому не робити. А можна намагатися щось змінити, не відсиджуватися осторонь, а стати активним учасником змін в охороні здоров’я, що відбуваються, щоб і пацієнти, і медики відчули, що система є, що вона працює, і її діяльність дає позитивні результати. Ми вибрали другий шлях.

20.05.2011
ПФК «СУМИ» І «ЮВІЛЕЙНИЙ» – НА ПІДЙОМІ

Знаменну подію відзначить громадськість Сумщини цьогоріч в перші вересневі дні – десятиріччя стадіону «Ювілейний». Красень тридцятитисячник бачив чимало на своєму короткому, але такому насиченому віку: піднесення при відкритті і в перші роки бурхливого спортивно-футбольного життя; занепад і майже доведення до банкрутства в 2007-2009 роках; відродження у 2010 і перші, але сміливі кроки професійної футбольної команди «Суми» в новоствореному футбольному клубі, яка й придає стадіону нового колориту, поверненню вболівальників не лише з Сум, а й всієї області та й України…
Своїми роздумами про сучасне й майбутнє футбольної команди і стадіону ділиться директор ПФК «Суми» Вадим Гордієнко.

• Вадиме Анатолійовичу, коли створено ПФК «Суми», хто його засновники, і чим займається ця спортивна організація?
• Засновниками ПФК «Суми» є СМНВО ім. Фрунзе, підприємство «Фрунзесервіс» і трубний завод. Офіційно ми зареєстровані 2 липня 2010року. За Статутом це професійний футбольний клуб, який бере участь у Другій лізі Чемпіонату України з футболу і який концептуально намітив для себе кроки поетапного розвитку: дитячо-юнацький футбол, ДЮСШ. В них займатимуться спортивною підготовкою кілька груп дітей з самого раннього віку. Це підготовчі кроки до Першої ліги, в яку, переконаний, рано чи пізно, ми обов’язково ввійдемо.

На жаль, у нас сьогодні відсутня навчально-тренувальна база, що й стримує розвиток і підготовку команди та інфраструктури клубу в цілому.
Вершиною футбольного айсберга є команда майстрів, а перед нею – дитячо-юнацький футбол, матеріально-технічна і тренувальна база. Тобто необхідний цілий спектр заходів для успішної діяльності команди професіоналів нашого міста. Молоді дарування у нас є, але їх слід направити на вірний шлях, дати їм шанс для спортивного розвитку, щоб вони могли поповнювати не лише основний склад ПФК «Суми», а й інших професійних команд України, а може й світу.

• У ваших засновників вистачить коштів, бажання, терпіння фінансувати ПФК «Суми»? Адже футбол це не лише перемоги, а й поразки? Вони послідовні у своєму рішенні?
• Засновники ПФК «Суми» – прагматичні підприємства. Їх керівники з тієї когорти, які спочатку добре продумують, прораховують, а потім приймають рішення і втілюють в життя свої задуми. Це аксіома.

Так, футбол, та ще й професійний, дороге задоволення. Але люди рішуче налаштовані, щоб у Сумах був футбол на підйомі. А команда майстрів виборювала місця у Другій лізі і перейшла до Першої та запрацювала врешті-решт система дитячо-спортивної школи.
Що стосується бази, це теж затратний механізм. Сподіваюся, що голова облдержадміністрації Юрій Чмирь, який обраний президентом федерації футболу Сумщини, не дасть розслабитися ні засновникам, ні самому ФК «Суми», ні стадіону «Ювілейний».

• Які суми коштів необхідні для утримання команди?
• Річний бюджет клубу складає 5,5 мільйона гривень. З цієї доволі значної суми 1,5 млн. грн. йде на податки. Решта – фонд оплати праці, оренда стадіонів, приміщень, транспорту. Свого власного у нас поки що нічого немає. Тому й серйозна затратна частина.
• Президент федерації футболу Сумщини якось поділився, що неподалік від «Ювілейного» буде споруджено футбольне тренувальне поле для ПФК «Суми»…
• Питання про тренувальне поле в стадії обговорення. Комісійно визначено місце розташування двох тренувальних полів. Одне поле буде з натуральним трав’яним покривом, інше – зі штучним. На них тренуватиметься не лише команда «Суми», а й всі хлопчаки з ДЮСШ. На полі зі штучним покривом можна буде тренуватися цілорічно.
• Де зараз тренуєтеся?
• Почали в Чернеччині, Токарях, зараз у Верхній Сироватці. Це все села Сумського району. Спробували на місцевому «Авангарді», але там таке занедбане поле, що навіть після дощу вихором підіймалася пилюка під час тренування. Тож довелося відмовитися. Натомість знову орендуємо автобус і їздимо за 15 км. від міста на орендований стадіон. А це все гроші, гроші, гроші.

В кінці сезону, незалежно від того в якій лізі будемо, засновники обіцяють допомогти придбати автобус. Транспорт для нас просто необхідний. Це майже другий будинок для футболістів.

• Хто зараз грає у складі команди? Повертаючись у 2007-2008 роки команда «Явір» мала скласти кістяк ФК «Суми»? Чи не так?
• Якщо повернутися до історії, то 2 вересня 2008 року ми  зареєстрували громадську організацію ФК «Суми». Але фактично тоді ми стали правонаступниками Краснопільського ФК «Явір».

Ситуація склалася так, що ми одне одного знайшли. Я, будучи депутатом Сумської міської ради, постійно ініціював створення професійної команди «Суми». Я не розумів, як це райцентр Краснопілля може мати професійний футбольний клуб, а обласний центр з такою чудовою спортивною базою як стадіон «Ювілейний» – ні.
Тож з тодішнім першим заступником міського голови Миколою Олексійовичем Трофименком при підтримці депутатського корпусу ми й створили громадську організацію – ФК «Суми». Якби тоді не “підвернувся” «Явір» – створили б самотужки, як кажуть з чистого листа, і команда діяла б уже з 2009 р..
Засновник і керівник «Явора» Володимир Данилович Саєнко реально оцінив можливості і проблеми ФК «Явір», який був на межі банкрутства. Тож, сівши за стіл переговорів, ми прийшли згоди: об’єднати дві команди в одну. Так і зробили. Забрали «Явір», перевели в Суми і змінили назву клубу та команди.
На сьогодні з “яворців” у команді «Суми» залишилося 4 гравці.

• Команда «Суми» – це сумчани, чи в її складі є приїжджі футболісти?
• На сьогодні в штаті 19 футболістів. Дванадцять з них – іногородні, а сім – сумчани. Для приїжджих винаймаємо квартири за рахунок клубу. Це влаштовує і нас, і гравців.
• Перспективи розвитку команди за приїжджими спортсменами чи підготовленими в ДЮСШ сумськими хлопчаками?
• В процентному співвідношенні – 50 на 50. Не тому, що не хочемо, щоб грали сумські хлопці. Я якраз найактивніший  патріот-вболівальник за команду з місцевих хлопців. Хоча, невдовзі команда поповниться ще двома гравцями-сумчанами, але підготовка юної зміни в сумських ДЮСШ бажає бути на вищому рівні. Тож і прораховувати, що команда в найближчій перспективі складатиметься виключно із сумчан ми не можемо. А в дальній перспективі – чому б і ні. Все залежить від того, хто і як викладається на полі, яку гру демонструє. І якщо ця людина сильніша, то вона повинна грати. А взагалі, у паспорт футболістів не зазирають, а оцінюють по участі у грі.
• Купити футболістів – дороге задоволення. Вони приходять до вас з інших команд, які їх підготували, понесли затрати. Звичайно, безкоштовно своїх спортсменів ніхто не віддає.
• У нас команда Другої ліги і поки що в бюджеті ПФК «Суми» немає статті про трансфер футболістів. Ми обходимося гравцями, які в силу різних причин покидають ту чи іншу команду в якості вільного агента. Вони до нас приходять з офіційними документами, що вони вільні робити власний вибір команди, і що попередній клуб не має претензій ні до гравця, ні до нас. Тоді й заявляємо цього футболіста, і він стає гравцем нашої команди.

За регламентом дійсно, футболіст, підготовлений певним клубом,
належить цьому клубу до виповнення гравцю 23-х років. Тож клуб має право на компенсацію, якщо гравець покидає його до виповнення цього віку.
В нашій команді є гравці від 19 до 32 років. Двоє найдосвідченіших мають цей солідний вік. Але щоб досягти рівня їх майстерності молодшим їх колегам треба ще багато працювати. На кваліфікованих гравців розраховує головний тренер Ігор Жабченко. У футболі так і повинно бути, щоб молодість перепліталась з досвідом.

• У грі з «Чорноморцем», яку до речі сумчани виграли з рахунком 2 : 0, 17-й номер був всюди. Відчувалося його лідерство.
• Дійсно, це лідер. Юрій Войтович не лише найдосвідченіший гравець, а капітан команди. Капітан – всюди капітан і на ігровому полі, і в роздягальні, і на відпочинку, і на тренуваннях. Це гідний гравець ПФК «Суми». Він талановитий футболіст і порядна людина.

Я б не хотів виділяти когось конкретно, а скажу про колектив. Я бачу його вдале становлення, і коли команда набере  свою оптимальну форму по грі і взаємостосунках, цей колектив буде здатний на виконання більш серйозних завдань. Практично він вправі розраховувати на роботу в Першій лізі.
Підбір футболістів у команду – це прерогатива головного тренера Ігоря Жабченка. Він працював у збірній України, знає гравців з різних областей, вів групу хлопців 1988 року народження. За ним і право підбирати достойні кадри до колективу команди.
І, знаєте, чуття людських характерів, умінь і вподобань у нього дуже велике. Саме тому в команду підбираються такі хлопці, які й приймають добре нових футболістів, і допомагають в адаптаційний період. Всі працюють на командний результат.

• Наша команда в першій трійці Другої ліги. Які ігри ще треба пройти до переможного кінця?
• У нас залишилося ще чотири гри. Як у футболі кажуть: сама найважливіша гра – найближча. 14 травня граємо у Хмельницьку з «Динамо». Бачите, ми «Десні» програли, а «Динамівці» в «Десни» виграли. Друга ліга – команди практично рівні за своїми можливостями і силами. Моменти цікаві: чекаємо одного результату, а можеш отримати інший.

Після Хмельницька найважливіша гра сезону у нас з Миколаївською командою-лідером МФК «Миколаїв». Ми приймаємо її на своєму полі 21 травня. Ця команда ставить перед собою задачу підвищення в класі, і до речі, не перший рік. Вона рішуче налаштована на підвищення в класі. Єдина неприємність, що миколаївських футболістів ми не зможемо прийняти вдома, у Сумах, на “Ювілейному”, а прийматимемо в Охтирці. У нас на матчі з цим клубом була б рекордна кількість глядачів. А підтримка вболівальників дуже потрібна. Але так склалося, що 25 травня на «Ювілейному» «Шахтар» і Київське «Динамо» боротимуться за Кубок України. До цієї гри проводиться відповідна підготовка стадіону «Ювілейний» та ігрового поля. А кращого поля, ніж в Охтирці для гри нашої  і миколаївської команд у області немає.
Сподіваюся, наші вболівальники поїдуть і в Охтирку, а футболісти виконають свою роботу на відмінно.

• З кожною грою команди «Суми» збільшується кількість глядачів на стадіоні «Ювілейний»…
• Сумчани люблять футбол. В силу тих чи інших причин команда «Спартак» у 2006 році знялася зі змагань. Тож, понад два роки на стадіоні ігор місцевої команди не було. Суми 2,5 року не мали команди майстрів. Потім з’явилася команда ФК «Суми». Але без достатнього фінансування її існування було проблематичним. Щоб вона була добротною повинен і рівень футболістів  бути вищим. Вболівальники хотіли бачити гру майстрів футболу. Зараз ми робимо команду такою, яка може підвищитися в класі і з часом демонструвати той футбол, який буде цікавий для глядачів і на який прийдуть і вболівальники-фанати, і новачки.

І, як ви бачили, на грі з одеським «Чорноморцем» майже десять тисяч глядачів, це не межа. Їх буде з кожною грою більшати, бо ми граємо саме для них – глядачів.

• В перспективі, якщо наші гравці стануть командою Першої ліги, що це дасть для ПФК «Суми»?
• Перша ліга – зовсім інший рівень змагань. Це підхід до футболу футболістів, тренерів, організаторів на порядок вищий. На порядок вищий рівень футболістів, які грають в Першій лізі. Кількість глядачів значно більша, бо команди як «Чорноморець» – Одеса, «Закарпаття», «Сталь» – Алчевськ показують видовищний футбол. Люди “ходять” на ці команди. І, звичайно, на порядок вище й фінансування цих клубів.
• Чия ініціатива проведення глядацьких лотерей в перерві між таймами?
• Хвалити себе не скромно, але моя. За купленими білетами глядачі отримують цікаві виграшні речі. Минулого разу це був велосипед і мобільні телефони, завтра – буде мопед, а в подальшому, в залежності від того, де і як ми будемо грати та від кількості глядачів – чому б не розіграти машину чи іншу цінну річ? Стадіон «Ювілейний» і ПФК «Суми» прийняли спільне рішення про рівноцінне фінансування лотерей, і це позитивно сприймається всіма.
• Стадіону «Ювілейний» виповнюється 10 років. Історія його не проста, він дійшов майже до банкрутства, зараз – на підйомі. У нього серйозний, сильний господар. Як ПФК «Суми» і «Ювілейний» вживаються?
• У всіх футбольних клубах прийнято так, що стадіони знаходяться при клубах. На них є директори, штат. У нас два підприємства при одному засновнику: є ПФК «Суми», і є підприємство «Сумиспортінвест». Чому так, я не можу сказати. Організували це підприємство, бо воно власне купило стадіон з аукціону. Як буде далі – не знаю. Але ніяких неузгодженостей і кривотолків між нами немає. Ми розуміємо і допомагаємо одне одному. Єдині суперечливі моменти інколи виникають щодо використання ігрового поля для розминок чи підготовки до нових матчів. Але спільну мову ми знаходимо.
• Вболівальники в невизначеності: чому інтереси клубу «Суми» захищатимете в Охтирці?
• Нам теж прикро. Але я розумію організаторів проведення фіналу Кубка України, і знаю, цими питаннями в першу чергу переймається наш президент федерації футболу Сумщини, голова облдержадміністрації Юрій Павлович Чмирь. Ми всі хочемо на належному рівні зустріти знамениті команди України «Динамо» і «Шахтар», тож газон на ігровому полі «Ювілейний» повинен бути хорошої якості. І, можливо, в збиток собі й глядачам-сумчанам зіграємо на іншому полі. Так, бажано було б зіграти з командою, яка впевнено тримається на першому місці Другої ліго, в Сумах, але зіграємо з нею в Охтирці. Проте, настане момент, коли з’єднаються воєдино стадіон «Ювілейний» і ПФК «Суми» і ці неузгодженості зникнуть.
• Я вперше побачила, коли чоловічу гру «Чорноморця» і «Сум» судила жіноча судейська команда. Здивовані були вболівальники і поставилися до цього неоднозначно. Причина?
• Таке суддівство – нормальне явище в Україні, і в Європі. Й чим далі – жінки в суддівському корпусі навіть серйозніше та справедливіше судять чоловічий футбол, ніж деякі чоловіки. Є ж лозунги про рівноправність між чоловіками й жінками. Ось воно практичне втілення цього лозунгу. Є ж у нас депутати, політики жінки. А чому тут їх не повинно бути?

Судила Катерина Монзуль справедливо, коли призначила пенальті, (гол, до речі, забив Андрій Малюк) і коли забив другий гол Дмитро Богачов. Що ж стосується суворості, то жінки до чоловіків, дійсно, бувають може й надміру суворі. Відпрацювала суддя на полі дуже добре. Претензій до неї не було ні від одної, ні від іншої команди.

• Яким повинен бути футбол в Сумах і на Сумщині? Адже правда, що в райцентрах більшість стадіонів у занедбаному стані. Чи є де тренуватися хлопчакам із ДЮСШ? Чи включається до державних програм відновлення їх діяльності?
• З приходом Юрія Чмиря до керівництва федерацією футболу Сумщини  область і райони отримують новий виток в розвитку футболу. У нього є цілий план втілення заходів відновлення цього виду спорту. Стадіони цьогоріч почнуть впорядковуватися. А на цих полях проводитимуться першості районів, області. Ланцюжок запрацював.

 Що стосується дитячого футболу – мені жаль констатувати, але на сьогоднішній день в кожному районі є свої ДЮСШ, є тренери, але вони «відбувають номер», а не тренують дітей. І не тому, що люди не хочуть працювати, їм нічим це робити, бо матеріально-технічна база у вкрай занедбаному стані. Поля немає, інвентарю немає. Тож, прийде п’ятеро юних футболістів, їм кинуть розірваний м’яч – тренуйтеся. Такі тренування – норма. Але так не повинно бути. Президент федерації цьому вирішив покласти край. Тож футбол на Сумщині розвиватиметься в новому руслі.

•  Ваша думка, чому фінал Кубка України проходитиме саме в Сумах?
• Знову повернемося до Чмиря. Саме він, тільки-но його обрали президентом федерації,  зініціював проведення такого заходу в Сумах. У той же день звернувся особисто до Федерації футболу України і запропонував провести фінал на Сумському «Ювілейному». Винесли це питання на виконком Федерації, той і прийняв приємне для нас рішення. А сумчани готуються якісно. Вони своєчасно і гідно проведуть фінал Кубка України в Сумах: газон ігрового поля буде ідеальним, чаша стадіону заповнена глядачами вщент, готелі приймуть всіх бажаючих на відпочинок, сфера громадського харчування нагодує якісними продуктами, а торгова мережа , пожежники, медпрацівники обслуговуватимуть належним чином. Вся інфраструктура працюватиме як єдиний часовий механізм.
• Що побажаєте собі, футбольному клубу «Суми» та працівникам стадіону «Ювілейний»?
• Собі і ПФК «Суми» бажаю виходу в Першу лігу. Якщо це станеться, то нам треба буде дуже багато працювати. Роботи ми не боїмося, докладатимемо зусиль, щоб за наш клуб соромно не було нікому. Ні сумчанам, ні мешканцям України. А стадіону «Ювілейний» – процвітання.
• Моє побажання всім вам – передплачуйте «Український футбол» і якомога частіше виходьте на шпальти нашої газети з приємними новинами про ПФК «Суми» та стадіон «Ювілейний».
• Дякую за бесіду.

17.01.2011
ЦІНИ В ПОЛІ ЗОРУ ВЛАДИ

Вартість продуктів харчування завжди знаходиться в центрі уваги споживачів, особливо соціально незахищених верств населення. По рівню цін, а також по темпах подорожчання продовольчих товарів пересічні громадяни завжди дають оцінку ефективності роботи центральної та місцевої влади. Про те, яким чином держава контролює процес формування цін на соціально важливі товари і що було зроблено на регіональному рівні для того, щоб не відбувалося необґрунтованого їх зростання, розповідає перший заступник голови Сумської обласної державної адміністрації Віктор Іванович Чернявський.

- Вікторе Івановичу, закінчився 2010 рік. З якими показниками динаміки цін його завершила область і які позиції ми займаємо у порівнянні з іншими регіонами України?
За статистичними даними у 2010 році у Сумській області досягнуто нижчих, ніж у середньому по Україні, темпів зростання споживчих цін на продукти харчування – 108,8% (по Україні – 110,6%) та загального індексу інфляції – 108,9% (по Україні – 109,1%).
Слід зазначити, що на Сумщині забезпечується нижчий від загальнодержавного показника рівень інфляції вже протягом 4-х років, а по продуктам харчування – протягом 5 останніх років.

- Наведені цифри характеризують темпи подорожчання основного набору продуктів харчування в цілому. А як виглядає область по абсолютному рівню цін на конкретні види продовольчих товарів?
За даними моніторингу державної інспекції з контролю за цінами на продовольчому ринку Сумської області станом на 10.01.2011 ціни на 18 груп основних продовольчих товарів із 22, що досліджуються, є нижчими на
0,1-10% від середніх по Україні. Дещо дорожчими в області є лише м'ясо птиці, яйця курячі, морква, а також хліб житньо-пшеничний.

- Який вплив на процеси ціноутворення та вказані показники мають місцеві органи виконавчої влади? Що було зроблено безпосередньо обласною державною адміністрацією для недопущення необґрунтованого зростання цін?
З метою забезпечення стабільності та упередження безпідставного зростання цін на основні продовольчі товари Сумською обласною державною адміністрацією використані всі повноваження по державному регулюванню цін на продукти харчування, надані постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)".
Зокрема розпорядженнями голови Сумської обласної державної адміністрації встановлено граничні рівні торговельних надбавок на основні продукти харчування (хліб, борошно, макаронні вироби, крупи, цукор, олію, молоко, сир м'який, сметану, масло вершкове, яйця, ковбасні вироби, м'ясо яловичини, свинини та птиці) у розмірі 10-15% до ціни виробника, рентабельності виробництва борошна та хліба простої рецептури в розмірі 5% та 7% (у залежності від виду борошна та хліба); запроваджено обов’язкове декларування суб’єктами господарювання в Сумській обласній державній адміністрації цін на борошно всіх сортів, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця, цукор та олію соняшникову.
Видано розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 30.08.2010 № 570 "Про стабілізацію цінової ситуації на регіональному споживчому ринку", яким затверджено комплекс організаційних заходів щодо недопущення необґрунтованого зростання цін на основні продовольчі товари. На сьогодні діють обласна, районні та міські оперативні робочі групи в складі контролюючих та правоохоронних органів, що здійснюють перевірки відповідних суб’єктів господарювання.

- Хто в області контролює виконання суб’єктами господарювання виконання вимог вказаних розпоряджень і яку відповідальність несуть виробники продуктів харчування та заклади торгівлі продовольчими товарами в разі встановлення економічно необґрунтованих цін?
У Сумській області запроваджений жорсткий контроль за дотриманням вимог вказаних вище розпоряджень голови Сумської обласної державної адміністрації. Державною інспекцією з контролю за цінами в Сумській області за 2010 рік у ході здійснення перевірок факти порушень державної дисципліни цін на регіональному продовольчому ринку виявлено в
130 суб’єктах господарювання із 233 перевірених (55,8%). До порушників застосовано фінансових санкцій на загальну суму 1816,3 тис. гривень, у тому числі штрафів на суму 1217,3 тис. гривень. До адміністративної відповідальності притягнуто 36 посадових осіб з накладенням штрафів на загальну суму в розмірі 4,1 тис. гривень. За результатами перевірок попереджено обрахувань споживачів на суму 420 тис. гривень у розрахунку на рік. Крім цього, унаслідок відмови в погодженні зміни цін на продовольчі товари із-за їх економічної необґрунтованості (при декларуванні цін) попереджено обрахувань на суму 11527,8 тис. гривень.

- Зазначені методи контролю за цінами є суто адміністративними. Чи завжди вони дають необхідний результат в умовах функціонування ринкової економіки?
Дійсно, ринкова економіка потребує застосування також і більш гнучких методів регулювання цін. Так, з метою насичення споживчого ринку продуктами харчування за низькими цінами в Сумській області за 2010 рік проведено 825 ярмарково-виставкових заходів (у тому числі в грудні – 96), на яких безпосередні товаровиробники продукції тваринного та рослинного походження реалізовували продукти харчування за цінами на 15-20% нижче ринкових. На продовольчих ринках області для постійної торгівлі безпосереднім товаровиробникам виділено 4593 місця, що становить 25% від загальної кількості місць на ринках.
Для безперебійного забезпечення населення області хлібом та хлібобулочними виробами за економічно обґрунтованими цінами у серпні 2010 року підписано Меморандум між Сумською обласною державною адміністрацією, державною інспекцією з контролю за цінами в Сумській області, обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, виробниками зерна, борошна, хліба і хлібобулочних виробів та суб’єктами оптово-роздрібної торгівлі, згідно з яким визначені взаємні обов’язки сторін щодо забезпечення стабільної цінової ситуації на регіональному ринку борошна та хліба. Аналогічні меморандуми підписані з виробниками та основними постачальниками цукру та з мережевими суб'єктами роздрібної торгівлі продовольчими товарами.
В області сформовано регіональний незнижувальний запас продовольчого зерна врожаю 2010 року в кількості 44 тис. тонн, що дозволяє забезпечити хлібопекарські підприємства сировиною за рахунок місцевих ресурсів.
Для своєчасного забезпечення хлібозаводів борошном в області активізована робота з Аграрним фондом. Так, для виробництва масових сортів хліба та недопущення безпідставного підвищення цін на хлібобулочні вироби хлібопекарським підприємствам області лише у грудні 2010 року було виділено 1681 тонну борошна пшеничного та 855 тонн борошна житнього із зерна державного інтервенційного фонду по цінах реалізації, що є значно нижчими від ринкових і забезпечило уповільнення темпів зростання цін на хліб.

- Прем'єр-міністр України М.Я. Азаров на засіданні Кабінету Міністрів України 12 січня поточного року назвав Сумщину серед регіонів України, в яких у грудні минулого року відбулося подорожчання окремих продовольчих товарів. Яким чином відреагувала місцева влада на критику Уряду?
Дійсно, в грудні 2010 року темпи зростання цін на хліб 1 сорту в області склали 106,5% (зростання ціни з 3,4 до 3,62 грн. за кг), що більше ніж в середньому по Україні – 101,4%. Але абсолютний середній розмір ціни вказаного хліба в Сумській області станом на 10.01.2011 складає 3,62 грн. за кг, тобто дешевше, ніж у середньому по Україні – 3,65 грн. за кг.
13 січня було проведено окреме засідання постійно діючої обласної робочої групи з контролю за ціновою ситуацією на регіональному споживчому ринку. На нараді розглянуто питання про вжиття заходів до 4 хлібопекарських підприємств, що допустили підвищення цін на хліб у грудні 2010 року. Зокрема, прийнято рішення про перевірку зазначених підприємств органами державного контролю за цінами та Антимонопольного комітету України, за результатами якої будуть вжиті передбачені законодавством заходи. Крім цього, активізована робота по збільшенню постачання вказаним підприємствам борошна з державного інтервенційного фонду, що дозволить вже найближчим часом стабілізувати ціни на хліб та зробити їх більш прогнозованими.

СЕРГІЙ СЛИЗЬКИЙ: "ДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ У СІЛЬСКОМУ ГОСПОДАРСТВІ НЕОБХІДНО ПІДХОДИТИ КОМПЛЕКСНО"

"Сільське господарство Сумщини починає відроджуватися. Відновлено роботу цукрового заводу у селі Жовтневе Білопільського району, активізовано залучення інвестицій в село, розпочато запровадження нових механізмів господарювання та інноваційних підходів до вирішення проблем у аграрному секторі. Проте, найбільш хвилюючим питанням для селян залишається закупівельна ціна на молоко. Яка ситуація сьогодні, чого варто очікувати завтра та які перспективи на майбутнє має молочна галузь регіону розповідає заступник голови облдержадміністрації, куратор агропромислового комплексу області Сергій СЛИЗЬКИЙ.

- Сергію Миколайовичу, нині ринок молока є нестабільним. Чи має влада важелі впливу щодо врегулювання ситуації?
- Справді, ринок молока є нестабільним, перш за все, через втрату безпосереднього зв'язку молокопереробних підприємств з виробниками. Питання сезонного коливання закупівельних цін на молоко виникає щороку – взимку і влітку. Тому зараз ми щотижня збираємося з керівниками молокопереробних підприємств і напрацьовуємо механізм подальшої стабілізації ситуації. Адже переробники добре розуміють, що діяльність молокозаводів напряму залежить від наявності сировинної бази. А відтак, вони, в першу чергу, мають бути зацікавленими в підтримці виробників молока.
Хотілося б наголосити і на іншому. Сумщина має потужний потенціал щодо виробництва молока, але для ефективної роботи галузі необхідно оптимізувати схему збору молока від населення. Адже не логічно, коли молокозавод Охтирки збирає сировину у селян Шосткинського району чи коли Шосткинський завод закуповує молоко на Охтирщині, долаючи при цьому значну відстань. І таких прикладів набереться чимало. Тут необхідно багато працювати, аби запровадити територіальну відповідність при закупівлі сировини. Тоді молокозаводи, які працюватимуть на визначеній території матимуть зацікавленість у її розвитку, залученні інвестицій та розроблятимуть стратегію подальшої розбудови регіону.
Цінова ситуація на ринку молока у 2009-2010 роках змінилася. Так, закупівельна ціна на молоко від населення в минулому році складала 1,7 грн., а сьогодні – 2,5 грн. Така ж тенденція спостерігається і у великотоварному виробництві. У 2009 році молоко в цьому секторі закуповували за ціною 3,4 грн., зараз – по 3,8 грн. – 4 грн. за 1 літр.
Головне, цінова політика на ринку молока має задовольняти інтереси як товаровиробників, так і переробників.    

- Скільки в області молокопереробних підприємств, які закуповують молоко від населення?
- У Сумській області працює більше десяти молокопереробних підприємств. Крім того, закупівельну діяльність на ринку молока здійснюють 85 приватних підприємців, яких "породили" самі молокозаводи. Сьогодні молокопереробники визнають, що втратили контроль над посередниками, і це впливає на закупівельні ціни. Але головною причиною цінових диспропорцій є втрачений зв'язок між виробниками та переробниками. Вивчаючи досвід інших регіонів нашої держави, ми спостерігаємо співпрацю підприємств з приватним сектором. І цей симбіоз не обмежується лише збором сировини. Він передбачає партнерські стосунки, починаючи із забезпечення кормами і, закінчуючи послугами з кредитування селян на придбання поголів’я худоби. Відрадно, що наші молокопереробні підприємства констатують готовність до такої співпраці.  Вважаю, що так і має бути, бо іншого шляху до розвитку нині не існує.

- Була спроба встановити сезонну ціну на молоко. Хто виступив з цією ініціативою і яких результатів досягнуто?
- Це питання обговорювалося не один рік. Було б добре, якби ми мали одну ціну на сировину протягом року, але на практиці досягти цього не можливо. Оскільки у структурі виробництва молокопродуктів присутній такий фактор, як імпорт, який суттєво впливає на цінову ситуацію на ринку молокопродуктів. З огляду на це, говорити про сезонну ціну на молоко – недоречно, як і про єдину закупівельну ціну впродовж року. Єдиний вихід – працювати у напрямку формування лояльної цінової ситуації, вигідної як товаровиробникам, так і переробникам. Тому переробні підприємства повинні постійно співпрацювати з виробниками молока і тоді у нас не буде непорозумінь щодо ціноутворення. 

- Яка робота проводиться щодо встановлення молокоприймальних пунктів у селах?
- На сьогодні в області працює 125 стаціонарних молокоприймальних пунктів, у тому числі протягом поточного року відкрито 6 таких пунктів. У 2011 році плануємо активізувати роботу з цього питання. Крім того, для покращення умов приймання молока у 2010 році в області  побудовано 306 спеціальних майданчиків. До квітня 2011 року їх кількість планується збільшити до 1076 одиниць.
Утім, наголошую, що всі проблеми в молочній галузі слід вирішувати комплексно – встановлювати молокоприймальні пункти, оптимізувати схеми закупівлі молока, стабілізувати цінову ситуацію. А для цього має бути налагоджена тісна взаємодія всіх зацікавлених сторін. Це дозволить покращити якість молока, яке закуповується у господарствах приватного сектору, та підвищити закупівельну ціну на нього.

- Цього року було підписано Меморандум щодо запобігання зростанню цін на хліб та хлібобулочні вироби. В області сформовано тримісячний не знижувальний запас зерна, що гарантує продовольчу безпеку регіону. Утім, останнім часом спостерігаються спроби окремих хлібопекарських підприємств підвищити відпускну ціну на хліб. З чим це пов’язано? І чи слід очікувати здорожчання соціальних сортів хліба?
- По-перше, жодне підприємство області не підвищило ціну на соціальні сорти хліба. А Меморандум і передбачав стабільну ціну саме на соціальний хліб. По-друге, лише Охтирський і Сумський хлібозаводи в області підвищили відпускну ціну на свою продукцію на 4%. Це пов’язано не із зростанням ціни на борошно, а зі збільшенням заробітної плати працівників заводів, а також незначним підвищенням вартості енергоносіїв. Решта хлібопекарських підприємств Сумщини зберігають стабільну ціну на цей стратегічний продукт. Виходячи з того, що обласна влада забезпечила належне наповнення Аграрного фонду області, причин і передумов для здорожчання хліба наразі немає.