21.08.09
1: Я 23 роки працював на заводі, потім за строковим трудовим договором відпрацював 5 років на роботах, передбачених Списком №1, на Крайній Півночі (з 1987 року по 1992 рік). Чи може бути мені призначена пенсія за віком до досягнення пенсійного віку та яким чином буде обчислюватися загальний та пільговий стаж за цей період (Г.Муромцев, м. Суми)
Пенсії за віком особам, які працювали на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, призначаються зі зниженням пенсійного віку на 10 років, тобто чоловікам у 50 років за наявності у них 20 років страхового (трудового) стажу, в тому числі 10 років на роботах за Списком №1, жінкам – у 45 років за наявності страхового стажу 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців роботи за Списком № 1.
Особам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці (5 років чоловіки, жінки - 3 роки 9 місяців), пенсії за віком призначаються зі зменшенням пенсійного віку на 1 рік чоловікам та на 1 рік 4 місяці жінкам за кожний повний рік такої роботи.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України „Про загально-обов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген (РКП) зараховується до страхового стажу в пільговому обчисленні (за умови, що під час роботи в РКП на особу поширювалися пільги, передбачені для працюючих в РКП, що повинно підтверджуватися трудовою книжкою або письмовим трудовим договором або відповідною довідкою).
Зокрема, робота в РКП з 1 березня 1960 року зараховується в стаж в полуторному розмірі. Зазначена пільга поширювалася і на періоди роботи за Списком № 1 при визначенні права на пенсію на пільгових умовах.
З огляду на вищевикладене, при наявності 6 років роботи за Списком №1 в РКП пільговий стаж у дописувача становитиме 7 років (4 роки роботи в РКП у 1987-1990 рр. + 2 роки в пільговому обчисленні (в полуторному розмірі ) + 1 рік роботи календарно).
Отже, пенсія заявнику буде призначена по досягненню 53 років.
Згідно із частиною 4 статті 24 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Таким чином, страховий стаж становитиме 35 років (23 роки роботи на заводі + 7 років роботи в РКП + додатково 5 років фактичної роботи за Списком №1).
2:Як визначається заробітна плата для обчислення пенсії? Що вважається суміщенням професій та роботою за сумісництвом, чи враховуються в заробіток для обчислення пенсії доплати за ці роботи? (В.Кузнєцов, м. Білопілля)
Відповідно до статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” для обчислення пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Заробітна плата для обчислення пенсії визначається шляхом множення показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (за 2008 рік – 1573,99 грн.) на індивідуальний коефіцієнт заробітної плати.
Коефіцієнт заробітної плати визначається шляхом поділу суми фактичного заробітку працівника за відповідний період на суму заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за цей же період.
Індивідуальний коефіцієнт визначається шляхом поділу суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць на кількість місяців, за які врахована заробітна плата.
Відповідно до статті 41 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються:
1) суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом (1 січня 2004 року), з яких фактично були обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах максимальної величини заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески;
2) суми заробітної плати, отримуваних до 01.01.2004 року, у межах сум, на які за раніше чинним законодавством нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначеної зарплати.
Зокрема, в заробіток, з якого обчислюються пенсії, враховуються надбавки і доплати, які встановлюються діючими системами оплати праці робітникам, службовцям і колгоспникам.
Так, однією із систематичних грошових виплат є доплата за суміщення професій. Під сполученням професій і посад слід розуміти виконання працівником на одному і тому ж підприємстві або в організації робіт за різними професіями (посадами) або трудових функцій, які не входять до кола його службових обов’язків за основною посадою, в межах нормальної тривалості робочого дня.
Перелік професій і посад робітників та службовців, яким дозволено суміщення професій або посад, та розмір доплати за виконання таких обов’язків встановлюється колективним договором.
До прийняття колективного договору на підприємстві чи в організації доплата за суміщення професій (посад) встановлювалася керівниками підприємств (організацій) за погодженням з комітетом профспілки, як правило, в розмірі 30% ставки або окладу.
Одночасне зайняття наряду основної іншої платної посади в тій же або іншій установі, підприємстві чи організації, а також виконання крім основної іншої регулярної платної роботи на іншому підприємстві являється сумісництвом по службі.
Однак, робота, що виконується особою, яка за основним місцем роботи має неповний робочий день і відповідно з цим неповний оклад (ставку), не вважається сумісництвом.
Запис до трудової книжки про виконання роботи за суміщенням професій та посад або за сумісництвом не заноситься, а оформлюється наказом по підприємству (організації), на якому працює робітник.Отже, доплати за виконання роботи за суміщенням та заробітна плата за роботу за сумісництвом враховується в заробіток, з якого обчислюється пенсія відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
25.05.09
1: Чи відбулися зміни в законодавстві щодо надання пільг пенсіонерам, які раніше працювали в сільських бібліотеках?
(Л.Пісоцька, Глухівський район)
Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” передбачені кошти на надання пільг відповідно до Закону України “Про бібліотеку та бібліотечну справу”, пенсіонерам, які раніше працювали у бібліотеках у селах і селищах і проживають у них. Держава цій категорії громадян забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.
До цього року фінансування для цих пільговиків за рахунок коштів субвенції з державного бюджету не передбачалося.
2: Я працюю медичним працівником в селі та як інвалід загального захворювання отримую пенсію. Чи буде враховуватись моя пенсія при розрахунку пільги на житлово-комунальні послуги? (В.Дегтяр, Ямпільський район)
Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2003 № 426 “Про затвердження Порядку надання пільг, компенсацій, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу” до складу грошових доходів пільговика включаються:
1)нарахована заробітна плата, у тому числі:
- за роботу в надурочний час, святкові, неробочі та вихідні дні;
- надбавки та доплати всіх видів;
- підвищення розміру посадових окладів громадян, які працювали або працюють на територіях радіоактивного забруднення;
- премії, встановлені за системами оплати праці в установі незалежно від періодичності та джерел їх виплати (включаються пропорційно), крім одноразових за особливі заслуги;
- інші грошові виплати, які мають систематичний характер та підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства;
- суми індексації грошових доходів населення та компенсації за втрату частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати (на час нарахувань);
- допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;
- матеріальна допомога;
2) грошове забезпечення військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби;
3) пенсії. Виходячи з вищевикладеного, при розрахунку грошового еквівалента вартості послуг Ваша пенсія буде враховуватись до середньомісячного доходу. 10.04.09
На які особливості слід зважати, влаштовуючись на роботу за сумісництвом? Чи має працівник-сумісник право на відпустку? Як і де при цьому має зберігатися трудова книжка? (Л.Прокопенко, Тростянецький район)
Відповідно до ч.2 ст.21 КЗпП України працівник має право реалізовувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Ця норма закону дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.
Сумісництво визначається як виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж чи іншому підприємстві, установі, організації чи у громадянина по найму. Тобто працівник не може виконувати в один і той же час ( наприклад, з 8-00 до 17-00 ) роботу, як за основним місцем роботи, так і на місці роботи за сумісництвом.
У сфері недержавної форми власності сумісництво не регламентується, є лише дозвіл на роботу за сумісництвом, встановлений ст. 21 КЗпП України. Тут обмеження на сумісництво можуть бути встановлені у колективному договорі, а також у трудовому договорі, що являється для працівника основним. Частина друга статті 21 КЗпП України не обмежує сумісництво ні за кількістю трудових договорів про роботу за сумісництвом, які може укласти працівник, ні за тривалістю робочого часу роботи, яку працівник поєднує з основною. Важливим є те щоб період роботи не співпадав у часі.
Робота за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993р. №245 та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затверджених наказом Мінпраці, Мінюсту від 28.06.1993р. у № 43, зареєстрованого в Мінюсті 30.06.1993р. за № 76.
Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Згідно з частиною третьою пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993р. №58, трудові книжки осіб, які працюють за сумісництвом, ведуться тільки за місцем основної роботи.
Запис про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника і зазначається у трудовій книжці окремим рядком ( пункт 2.14 Інструкції ). Тому при прийнятті на роботу за сумісництвом працівник забов’язаний пред’явити роботодавцю паспорт, оскільки трудова книжка знаходиться за місцем основної роботи. Якщо робота потребує спеціальних знань, то роботодавець вправі вимагати пред’явлення диплому чи іншого документа, що підтверджує наявність відповідної освіти чи професійної підготовки. Надання дозволу чи будь-якого іншого документа з основного місця роботи при вступі на роботу за сумісництвом не потрібно.
Слід зазначити, що працівники-сумісники мають право на відпустку нарівні з іншими працівниками. Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Оплата відпустки чи виплата компенсації за невикористану відпустку провадиться сумісникам відповідно до чинного законодавства.
23.03.09
Г.В.Господарчук, 1935 року народження, з с.Тимченки Недригайлівського району запитує, чи відноситься вона до дітей війни і куди слід звернутися за встановленням підвищення до пенсії як дитині війни
Відповідно до статті 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” право на статус дитини війни має особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Статтею 6 цього Закону передбачено підвищення дітям війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії (далі – пенсія).
У 2007 році підвищення до пенсії виплачувалося дітям війни, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”).
З 1 січня 2008 року вперше всі діти війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та "Про жертви нацистських переслідувань") отримали право на підвищення до пенсії у розмірі надбавки встановленої для учасників війни, тобто на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зокрема, з 1 жовтня 2008 року розмір підвищення до пенсії дітям війни становить 49 гривень 80 копійок.
Нарахування підвищення до пенсії дітям війни провадиться управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання особи за матеріалами пенсійної справи пенсіонера.
Оскільки Ганна Володимирівна має статус „дитина війни”, пенсія їй виплачується з урахуванням підвищення.
19.03.09
Я багатодітна мати, яка народила та виховала шестеро дітей, отримую пенсію за особливі заслуги перед Україною. Указом Президента України в минулому році мені присвоєно почесне звання „Мати-героїня”. Чи маю право на надбавку до пенсії за цю заслугу? ( В.Мірошниченко, Глухівський район)
Так. Відповідно до Закону України „Про пенсії за особливі заслуги перед Україною” багатодітні матері, які народили п’ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, мають право на пенсію за особливі заслуги. Встановлення такої пенсії передбачено особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР „заслужений”, почесним званням України „Мати-героїня”.
Враховуючи наявність нових даних про заслуги, які дають право на збільшення розміру встановленої пенсії, рекомендуємо Вам звернутися із відповідною заявою до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання.
18.03.09
Я учасник бойових дій в Афганістані, нагороджений медаллю „За відвагу”, Указом Президії Верховної Ради СРСР відзначений Грамотою воїну-інтернаціоналісту. Чи обидві нагороди будуть враховані при визначенні розміру пенсії за особливі заслуги перед Україною? (Б.Сидоренко, Конотопський район)
Пенсія за особливі заслуги перед Україною встановлюється громадянам України, зокрема, ветеранам війни, нагородженим медаллю „За відвагу” або медаллю Ушакова, а також, особам, відзначеним Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР або Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР.
Згідно з діючим Законом наявність Грамоти Президії Верховної Ради СРСР воїну-інтернаціоналісту не є підставою для призначення такої пенсії. 11.03.09
"Який порядок встановлення статусу дитини війни?" (І.Карпець, Лебединський район).
Належність особи до категорії дітей війни засвідчує штамп, який проставляється у пенсійних посвідченнях, що визначено Порядком посвідчення права особи на пільги відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", затвердженого наказом Мінпраці України 05.04.2006 №107, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2006 р. за № 458/12332.
Відповідний штамп проставляється регіональними органами (закладами) праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання осіб, які належать до категорії дітей війни.
У разі наявності в особи ламінованого пенсійного посвідчення або втрати пенсійного посвідчення (до отримання дубліката) особам, які належать до дітей війни, органами праці та соціального захисту населення видаються тимчасові довідки.
Виходячи з вищевикладеного, заявнику необхідно звернутись до управління праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації для вирішення даного питання.
10.03.09
„З 2006 року я отримую державну соціальну допомогу як інвалід з дитинства ІІ групи та пенсію у разі втрати годувальника за померлого в 1997 році батька, колишнього військовослужбовця. В січні цього року померла моя мати, пенсіонерка за віком. Чи маю я право на пенсію у разі втрати годувальника за обох батьків?” (Г.Васильченко, м. Лебедин).
Оскільки Ваш батько був колишнім військовослужбовцем, пенсія у разі втрати годувальника призначена відповідно до пункту „а” статті 36 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. До речі, на кожного непрацездатного члена сім’ї померлого пенсія призначається у розмірі 40% заробітку годувальника, в тому числі і на дітей, які втратили обох батьків.
На сьогодні Галина Василівна набула права на пенсію у зв’язку з втратою годувальника за померлу матір. Ваша мати отримувала трудову пенсію за стаж роботи робітницею, не відносилася до військовослужбовців, тому для перерахунку заявниці пенсії у разі втрати годувальника як круглій сироті за Законом України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” підстав немає.
Однак, як дитина-сирота, Ви маєте право на призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника за обох батьків згідно із Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, для чого пропонуємо звернутися з заявою до управління Пенсійного фонду України за місцем проживання.
При цьому відповідно до статті 37 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсія у зв’язку з втратою годувальника дітям-сиротам призначається у розмірах, визначених виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.
Одночасно звертаємо Вашу увагу, що Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” від 03.03.2005р. № 2457-ІV, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, передбачено, що інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам призначається за вибором інваліда або його законного представника соціальна допомога згідно із Законом України „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” або пенсія.
Якщо інвалід з дитинства має право на пенсію у разі втрати годувальника і державну соціальну допомогу інваліда з дитинства, ці виплати призначаються одночасно.
23.02.09
Які особи визнаються ветеранами праці? (Л.Богаченко, Липоводолинський район).
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” ветеранами праці визнаються громадяни, які працювали на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян, фізичних осіб, мають стаж роботи 40 років – для чоловіків і 35 років – для жінок і вийшли на пенсію.
Ветеранами праці визнаються також :
а) громадяни, яким призначені пенсії на пільгових умовах: за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах - за наявності стажу роботи у жінок - 25 років і у чоловіків – 30 років; за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах - за наявності стажу роботи у жінок - 30 років і у чоловіків - 35 років; відповідно до пунктів "в" - "з" статті 13 та статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - за наявності стажу роботи у жінок - 30 років і у чоловіків - 35 років; відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - за наявності стажу роботи у жінок - 25 років і у чоловіків – 30 років;
б) пенсіонери, нагороджені медаллю "Ветеран праці" за законодавством колишнього Союзу РСР;
в) інваліди I і II груп, які одержують пенсії по інвалідності, якщо вони мають стаж роботи не менше 15 років.
20.02.09
Чи має право особа на встановлення статусу учасника війни, якщо відсутні документи, які підтверджують факт роботи в період Великої Вітчизняної війни? (Б.Сьомін, Глухівський район)
Відповідно до статті 9 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” особам, які народилися до 31 грудня 1932 року включно і з поважних причин не мають можливості подати документи, що підтверджують факт роботи в період війни, статус учасника війни може бути встановлено за поданням відповідних комісій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Типовим положенням про комісії для розгляду питань, пов’язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що у разі відсутності документів та інших доказів у зв’язку з воєнними діями, стихійним лихом, пожежами, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями, визначеними в Орієнтовному переліку поважних причин, що враховуються при відсутності необхідних документів заявника, факт роботи в період війни підтверджується показаннями не менше двох свідків.
Особам, які народилися після 31 грудня 1932 року, статус учасника війни може бути встановлено лише за наявності документів та інших доказів, що незаперечно підтверджують факт роботи в період війни.
19.02.09
Чи має право неповнолітня дитина, батько якої працівник міліції загинув під час проходження служби при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з безпосередньою участю в боротьбі із злочинністю, на отримання посвідчення члена сім’ї загиблого відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”? (О.Панченко, Роменський район)
Ні. Відповідно до статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до осіб, на яких поширюється чинність цього Закону відносяться, зокрема, сім'ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов'язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з антигромадськими проявами.
В даному випадку на неповнолітнього сина загиблого працівника міліції можуть поширюватись пільги відповідно до Закону України “Про міліцію”.
18.02.09
Чи повинна особа повертати кошти, отримані готівкою на придбання твердого палива, у разі підключення житла до системи газопостачання? (К.Ситник, Путивльський район).
Відповідно до Порядку надання пільг на придбання твердого палива за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 31.01.2007 № 77, у разі зміни умов проживання особи (підключення житла до системи газо-, тепло-, електропостачання для його опалення) отримані нею кошти готівкою на придбання твердого палива або тверде паливо не повертаються. Пільги з оплати послуг газо-, тепло-, електропостачання для опалення житла надаються особі з наступного бюджетного періоду.
17.02.09
Якщо особа має тимчасову довідку перебування на території України, але є громадянином іншої держави чи можливе надання їй пільг як дитині війни? (В.Сахненко, Конотопський район).
Відповідно до статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років. Враховуючи вищевказане, пільги дітям війни – громадянам інших держав чинним законодавством не передбачені та можуть надаватися у разі отримання статусу громадянина України.
16.02.09
Чи мають право на пільги пенсіонери з числа працівників бібліотек, якщо вони проживають в селищах міського типу? (А.Борисенко, Недригайлівський район).
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” працівникам бібліотек, які працюють у селах і селищах, а також пенсіонерам, які раніше працювали у бібліотеках цих населених пунктів і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.
Враховуючи, що селище міського типу є адміністративно-територіальною одиницею міського підпорядкування, надання пільг пенсіонерам з числа працівників бібліотек, які працювали і проживають у даних населених пунктах можливо за умови внесення відповідних змін до частини другої статті 30 Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу”.
14.01.09
Я інвалід ІІ групи внаслідок загального захворювання , маю 40 років страхового стажу. Чому мені за кожен рік понаднормативного стажу роботи виплачують по 2,84 грн. замість 4,70 грн? (П.М. Циганій Білопільський район)
Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у жінок 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а, починаючи з01.07. 2008 р. мінімальний розмір пенсії визначений на рівні 544 грн. За кожен повний рік страхового стажу понад 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% від мінімальної пенсії за віком.
Згідно з чинним законодавством розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становив: з 01.01.2008 р. – 470 грн., з 01.04. 2008 р. – 481 грн., з 01.07. 2008 р. – 482 грн., а з 01.10. 2008 р. – 498 грн.
Доплату в сумі 4,70 грн. з 01.01. 2008 р. та 5,44 грн. з 01.07. 2008 р. отримують пенсіонери, основний розмір пенсій яких перевищує мінімальний розмір пенсії.
Оскільки основний розмір вашої пенсії, обчислений на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. №654 з урахуванням вашого страхового стажу 41 рік 4 місяці 16 днів та заробітної плати за період з 01.09. 1993 р. по 31.08.1995 р., становив з 01.01. 2008 року 281,70 грн., а з 01.10. 2008 р. – 316,92 грн., відповідно і доплата за кожен рік понаднормативного стажу становила з 01.01. 2008 р. 2,82 грн. (281,70 х 1% = 2,82 грн.) та з 01.10. 2008 р. – 3,17 (316,92 х 1% = 3,17 грн.) Підстав виплачувати Вам за кожен рік понаднормативної роботи по 4,70 грн. немає.
Я працювала санітаркою в тубкабінеті з 1971-го по 1995 р. Чому мені відмовляють у перерахунку мого стажу роботи у подвійному розмірі? (М.М. Савченко Сумський район)
Згідно із Законом України «Про внесення змін до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 10.07. 2003 р.№1110-ІV (набрав чинності з 15.08. 2003 р.) робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров’я, у закладах (відділеннях) із лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я, в патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров’я, а також у психіатричних закладах охорони здоров’я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» протитуберкульозні заклади охорони здоров’я, що здійснюють діагностику туберкульозу та надають лікувально-профілактичну (стаціонарну та амбулаторну) допомогу хворим на туберкульоз (протитуберкульозні диспансери, лікарні, відділення, кабінети, науково-дослідні інститути, денні стаціонари, санаторії тощо).
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Оскільки на момент набуття чинності змінам до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ви не працювали, для зарахування вам періодів роботи в тубкабінеті районної лікарні в подвійному розмірі підстав немає.
13.10.08
Чи включається в довідку про доходи для одержання кредиту в банку одноразова матеріальна допомога, виплачена працівнику на підставах, обумовлених колективним договором?
О.Волкова, м.Охтирка.
Довідка про дохід для отримання кредиту служить оцінкою платоспроможності позичальникаі гарантієюзабезпечення кредиту, видається роботодавцем за вимогою працівника на підставі платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату.
Форму довідки про доходи затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 27 серпня 2004 року № 192.
До довідки про дохід (середню заробітну плату) у відповідності до п.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі Порядок), затвердженого постановою №100 від 8 лютого 1995 р., включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки; премії, які не мають одноразового характеру; індексація тощо.
Виплати, які носять одноразовий характер, у тому числі одноразова матеріальна допомога, яку отримала дописувачка, не можуть бути включені в довідку як нарахована заробітна плата (п.4 Порядку). Такий вид доходу в довідці може бути відображено як інші нарахування у тому місяці, коли ця допомога була нарахована, з припискою „одноразова матеріальна допомога”.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати, у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Відповідальність за достовірність даних, внесених до довідок про дохід (середню заробітну плату), несе посадова особа (головний бухгалтер або фізична особа), яка підписала довідку.
У випадку встановлення факту завищення доходу для отримання кредиту може бути порушено кримінальну справу відносно особи, яка підробила документ (ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України) та особи, яка цей документ використала (ч.3 ст.358 Кримінального кодексу України).
02.10.08
Я народився 3 січня 1939 року. Згідно з довідкою архіву відпрацював у колгоспі: в 1949 році – 38 трудоднів, в 1952 - 30 , 1953 – 72, 1954 – 70, 1955 – 104, 1956 – 242, 1957 – 374, 1958 – 557, з квітня по червень 1962 - 83 трудодні. До стажу роботи при призначенні пенсії мені враховано 6, а не 9 років. Чому ?
Олексенко В.І. , Білопільський район.
Роз’яснюємо, що з 01.01.2004 року введений в дію Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон).
Згідно із частиною четвертою статті 24 Закону періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Згідно із статтею 56 Закону України „Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується робота на підставі членства в колгоспах незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При цьому при обчисленні стажу роботи в колгоспах за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Мінімум трудової участі в колгоспі встановлювався згідно з Уставом колгоспу.
Працюючими в колгоспі вважалися неповнолітні діти, котрі особисто перебували в трудових відносинах з колгоспом, а не епізодично допомагали батькам. Такі особи мали бути зараховані до членів колгоспу з виконанням постійних обов’язків або отримували наряди на виконання певної роботи, їм особисто нараховувалися трудодні.
В разі не підтвердження членства в колгоспі, період роботи в малолітньому віці зараховується шляхом за кількістю фактично відпрацьованих трудоднів поділених для визначення числа місяців роботи на 25,4 (кількість робочих днів в місяці, визначена в середньому за рік при шестиденному робочому тижні). Після досягнення 14-річного віку як неповнолітньому час роботи в колгоспі до 1966 року зараховується календарно.
З огляду на вищевикладене, стаж Вашої роботи в колгоспі склав 6 років 2 місяці 19 днів, а саме: 68 трудоднів за 1949, 1952 рр.: 25,4 = 2 місяці 18 днів; 01.01.53– 30.10.58 (день призову на військову службу) = 5 років 9 міс.30 дн.;
З 15 квітня по 15 червня 1962 р. = 2 місяці 1 день (стаж зараховано відповідно до пункту 27 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 837, згідно з яким у тих випадках, коли в поданому документі про стаж не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця).
Працюю прибиральницею в сільраді з 2004 року на 0,5 ставки. Чи маю право на матеріальну допомогу, в тому числі на оздоровлення, премії, а також на надбавку за вислугу років?
Л.Линок, Путивльський район.
Оплата праці працівників установ і організацій, які фінансуються з бюджету, у тому числі прибиральника сільської ради, регламентується статтею 98 КЗпПУ, де зазначено, що оплата праці цієї категорії працівників здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Так, наказом Міністерства праці України від 02.10.96 №77 "Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів" та наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 23.01.2008 №11 "Про внесення змін до наказу Міністерства праці України від 02.10.96 №77" визначено, що місячний оклад прибиральника службових приміщень установлюється на рівні мінімального розміру заробітної плати затвердженого діючим законодавством. Крім того, працівникам, які використовують дезинфікувальні засоби в роботі, встановлюється доплата в розмірі 10 відсотків місячного окладу.
Зазначеними нормативними актами працівникам, зайнятим обслуговуванням органів місцевого самоврядування, передбачено виплату матеріальної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку та преміювання, які проводяться відповідно до умов визначених коллективним договором і положенням про преміювання працівників виконавчого апарату сільської ради.
Слід зазначити, що згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників аппарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" та від 12 травня 2007 р. №700 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України" такі видатки здійснюються в межах асигнувань на оплату праці затверджених у кошторисах на утримання відповідних органів.
Виплату надбавки за вислугу років зазначеній категорії працівників чинним законодавством не передбачено.
Маю посвідчення дитини, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи. Чи повинні мені виплачувати підвищену стипендію?
К.Кривенко, Ямпільський район.
Підвищена стипендія виплачується на підставі посвідчення встановленого зразка відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 (далі - Порядок) та відповідних довідок.
Підвищену стипендію потерпілим дітям виплачують відповідно до пункту 4 частини третьої статті 30 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи":
- яким установлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою, на підставі посвідчення жовтого кольору серії „Д” та вкладки до посвідчення;
- які після досягнення повноліття матимуть підстави отримання категорії 2 потерпілих від Чорнобильської катастрофи - на підставі посвідчення жовтого кольору серії „Д” та відповідно до завіреної копії довідки згідно з додатками №№ 3 та 4, виданою Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями;
- які після досягнення повноліття будуть мати підстави для отримання категорії 3 потерпілих від Чорнобильської катастрофи - на підставі посвідчення жовтого кольору серії „Д” та відповідно до завіреної копії довідки згідно з додатками №№ 5 та 6 Порядку, яка видається державними адміністраціями за місцем проживання;
- які після досягнення повноліття будуть мати підстави для отримання категорії 4 потерпілих від Чорнобильської катастрофи на підставі посвідчення жовтого кольору серії „Д” та відповідно до завіреної копії довідки згідно з додатком № 7 Порядку, яка видається державними адміністраціями за місцем проживання.
Відповідно до частини другої статей 20, 21 та 22 вказаного закону:
- неповнолітнім дітям (до 18 років) померлих громадян, віднесених до категорії 1 та 2, та категорії 3 - з числа учасників ліквідації наслідків аварії на чорнобильській АЕС, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, на підставі довідки згідно з додатком №2 Порядку, яка видається державними адміністраціями за місцем проживання.
Відповідно до частини другої статті 20 вказаного закону:
- неповнолітнім дітям (до 18 років) громадян, віднесених до категорії 1.
Дітям, народженим після 26 квітня 1986 р. від батьків, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 2 та 3, виплата підвищеної стипендії відповідно до зазначеного вище Закону не провадиться.
Постраждалим особам, які навчаються на платних відділеннях навчальних закладів, у тому числі й за контрактом, де не передбачено стипендію взагалі, та в аспірантурі, підвищену стипендію не виплачують.
Маю ІІ групу інвалідності з дитинства, мій батько при житті мав статус інваліда війни. Чи маю право на встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”?
К.Лантух, м.Суми.
Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» чинність Закону поширюється на дружин померлих інвалідів війни.
Діти, які стали інвалідами до досягнення повноліття, мають право на встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність вищевказаного Закону, за умови встановлення причинного зв’язку смерті інвалідів війни з захворюванням, каліцтвом, пораненням, одержаним під час захисту Батьківщини, а також внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби.
Враховуючи вищевикладене, для видачі дописувачці посвідчення члена сім’ї померлого ветерана війни необхідне документальне підтвердження причинного зв’язку смерті її батька з захворюванням, каліцтвом, пораненням, одержаним під час захисту Батьківщини, а також внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби.
Хто може примусити роботодавця виплатити працівникам підприємства заборговану заробітну плату?
Правом прийняти рішення, яке б у примусовому порядку стягувало з підприємства належні його працівникам кошти, відповідно до ст. 124 Конституції України наділені лише суди.
У питаннях про стягнення з підприємства належної працівникам заробітної плати частиною 2 ст. 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутись до суду з цих питань у будь-який термін.
Громадяни, які звертаються до суду з позовом про вирішення трудових спорів, звільняються від сплати державного мита та відшкодування судових витрат.
Функцію забезпечити виконання рішень суду про стягнення заборгованої заробітної плати виконують державні виконавці Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Органи державного контролю, зокрема територіальна державна інспекція праці, мають право давати керівникам підприємств приписи на усунення порушення законодавства про оплату праці, притягати їх до адміністративної відповідальності за невиконання цих приписів, складати та направляти на розгляд суду протоколи про адміністративне правопорушення за порушення законодавства про оплату праці.
Органи прокуратури мають право порушувати справи про притягнення керівників підприємств до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 175 Кримінального кодексу.
Чому на сина-студента після досягнення ним 18-ти років мені зменшили допомогу як одинокій матері, яку я одержувала у мінімальному розмірі? В.Кононенко, Сумський район.
Відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” допомога на дітей одиноким матерям призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї у розрахунку на одну особу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На дітей, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах виплата такої допомоги продовжується на підставі довідки навчального закладу – до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення ними 23 років.
Прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років на 2008 рік встановлено в таких розмірах: з 01.01.2008 – 663,00 грн.; з 01.04.2008 – 678,00 грн.; з 01.07.2008 - 680,00 грн.; з 01.10.2008 – 701,00 грн. Після досягнення особою 18 років, вона набуває статусу працездатної особи. Прожитковий мінімум для працездатних осіб становить: з 01.01.2008 – 633,00 грн.; з 01.04.2008 – 647,00 грн.; з 01.07.2008 – 649,00 грн.; з 01.10.2008 – 669,00 грн. Отже, згідно з чинним законодавством, мінімальний розмір допомоги у квітні поточного року (у місяці досягнення 18-тиріччя) становив 203,40 грн., а у травні вже – 194,10 грн.
В квітні місяці батько моєї дочки ( батьківство було встановлене ) помер у віці 44 роки в місцях позбавлення волі. В призначенні пенсії у разі втрати годувальника дитині відмовили. Чи вірно це і на яку допомогу має право моя дитина ? О.Андреєва, С.-Будський район.
Пенсійне забезпечення громадян в Україні регулюється Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до статті 36 цього Закону пенсія у разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності. Зокрема, для призначення пенсії по інвалідності особі віком старше 32 років необхідно мати трудового стажу 5 років ( стаття 32 Закону ).
Згідно із статтею 18-1 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” право на допомогу на дітей одиноким матерям мають вдова та вдівець з дітьми, мати ( батько ) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію у разі втрати годувальника.
На жаль, для призначення пенсії у разі втрати годувальника дитині підстав немає через відсутність у годувальника необхідного 5–річного страхового стажу
Заявниця з померлим шлюб не укладала і статусу вдови або розведеної не набула, тому не має права і на державну соціальну допомогу як одинокій матері на дочку замість пенсії у разі втрати годувальника.
Чи користуються медсестри інфекційного та туберкульозного відділень районної лікарні пільгами по обчисленню стажу роботи? Н. Безсмертна, м. Кролевець.
Відповідно до Закону України „Про внесення змін до статті 60 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 10.07.2003 року час роботи в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров’я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров’я, а також у психіатричних закладах охорони здоров’я зараховується до стажу у подвійному розмірі.
До закладів охорони здоров’я, час роботи в яких зараховується до стажу в подвійному розмірі, крім спеціалізованих протитуберкульозних чи інфекційних закладів (лікарень, диспансерів), відносяться протитуберкульозні відділення, кабінети, кабінети інфекційних захворювань, науково-дослідні інститути, денні стаціонари тощо.При цьому на пільгове обчислення стажу застосовується як при визначенні права на пенсію за віком, так і на пенсію за вислугу років. Такою пільгою користуються всі працівники зазначених вище закладів охорони здоров’я, незалежно від займаної посади чи професії.
Після війни в 1951-1956 роках, як і всі діти, я з матір’ю працювала в колгоспі, але документів, які б підтверджували роботу, не маю, архівні дані про трудову участь колгоспників за вказаний період в колгоспі не збереглися. Яким шляхом можна встановити факт роботи? М.Дудко, Конотопський район.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Зокрема, стаж роботи, який дає право на трудову пенсію, за час роботи в колгоспі до 1965 року, у випадках, коли неможливо одержати документи про наявний стаж роботи (незалежно від причин відсутності необхідних документів), встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, колгоспі або в одній системі.
До речі, працюючими в колгоспі вважалися неповнолітні діти, котрі особисто перебували в трудових відносинах з колгоспом, а не епізодично допомагали батькам. Такі особи мали бути зараховані до членів колгоспу з виконанням постійних обов’язків або отримували наряди на виконання певної роботи, їм особисто нараховувалися трудодні.
Підтвердження трудового стажу на підставі показань свідків здійснюється органами Пенсійного фонду.
Маю 11 дітей, у 1982 році мені присвоєне почесне звання „Мать-героиня”. Чи маю я право на одноразову винагороду як багатодітна мати? В.Линник, Великописарівський район.
Указом Президента України „Про одноразову винагороду жінкам, яким присвоєно почесне звання України „Мати-героїня” від 25 грудня 2007 року №1254/2007 з 1 січня 2008 року засновано одноразову винагороду жінкам, яким присвоєно почесне звання України „Мати-героїня”. Пунктом 3 Указу Президент України доручив Кабінету Міністрів України розробити порядок виплати одноразової винагороди зазначеним матерям-героїням, однак на сьогодні такий порядок не затверджений.
Одночасно повідомляємо, що така винагорода виплачується всім жінкам, яким присвоєно почесне звання „Мати-героїня” відповідно до Закону України „Про державні нагороди України”.
Виплата винагороди матерям, яким вищу ступінь відзнаки – звання „Мать-героиня” присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР згідно із законодавчими актами про державні нагороди СРСР колишнього Радянського Союзу, зазначеним вище Указом не передбачена.
У яких випадках до працівника може бути застосовано дисциплінарне стягнення? А.КУШНІР, Кролевецький район.
Статтею 147 КЗпП України передбачені стягнення за порушення трудової дисципліни. До працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.
Згідно із статтею 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, які є вищими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.
Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.
Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень передбачений статтею 149 КЗпП України. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Відповідно до статті 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.
Як працівник може поновити свої порушені трудові права, зокрема поновитися на роботі?
У разі порушення прав працівника їх поновлення може бути здійснено особою, що їх порушила. Тому працівник за поновленням порушених прав в першу чергу може звернутися безпосередньо до роботодавця. Відмова роботодавця поновити порушені права працівника є ознакою трудового спору. Механізм вирішення трудових спорів визначений главою XV КЗпП України. Відповідно до статті 232 КЗпП України трудові спори працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору розглядаються лише у судовому порядку. У справах про звільнення працівник може звернутися до суду з заявою про вирішення трудового спору у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (стаття 233 КЗпП України).
Згідно із статтею 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин зазначеного строку суд може його поновити.
Статтею 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-93 передбачено, що при розгляді трудових спорів позивачі звільняються від сплати державного мита.
Водночас працівник може звернутися до відповідної територіальної державної інспекції праці з метою проведення перевірки додержання законодавства про працю на підприємстві, адміністрацією якого порушуються його трудові права. За результатами перевірки у разі виявлення порушень законодавства про працю інспектором вноситься роботодавцю припис на їх усунення та стосовно відповідної посадової особи складається та передається на розгляд суду протокол про притягнення її до адміністративної відповідальності. Слід зазначити, що механізм примусового виконання припису відсутній. Тому, враховуючи викладене, оскільки, відповідно до статті 12 Закону України "Про звернення громадян", його дія не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений трудовим законодавством, то посадові особи органів виконавчої влади, у т.ч. Мінпраці та Держнаглядпраці, при розгляді звернень громадян, які містять ознаки трудового спору, не мають повноважень щодо забезпечення поновлення порушеного трудового права. Поновлення порушених прав працівників можливе лише у судовому порядку. |
