Регіон

м. Конотоп


Адреса Конотопської міської ради	Сумська область, 41600, м.Конотоп, проспект Миру, 8, факс (+38) 05447-2-31-04, http://www.konotop-rada.gov.ua/ , e-mail:gsp@sm.ukrtel.net.
Міський голова	Дзед Василь Іванович
Розташоване	у західній частині Сумської області, на перехресті залізничних магістралей, які ведуть на Москву, Київ, Мінськ, Воронеж, Харків.
Конотоп	місто обласного підпорядкування, адміністративний і культурний центр Конотопського району, який межує з Чернігівською областю, Кролевецьким, Путивльським, Буринським, Роменськими районами Сумської області.
Відстань	від м. Конотоп до Сум - 129 км.
Загальна площа	10,2 тис. га.
Населених пунктів	4 міст -1; сільських населених пунктів – 3 (Комсомольська Комуна, Лобківка, Підлипне - Підлипенської сільської ради, що входить до території міста).
Населення міської ради	– 94571 особа, з них: міське населення – 90205 осіб; сільське населення – 4366 осіб.
Міська рада	– складається з 40 депутатів,
Основні галузі міста	Промисловий комплекс представлений 22 найбільшими підприємствами, з них: машинобудівної галузі – 9; харчової промисловості – 5; легкої промисловості – 2; деревообробних та виробників будматеріалів – 3; хімічної промисловості – 1; поліграфічної промисловості – 1; - інші – 1. В світі добре відомі такі підприємства як ТОВ "Мотордеталь-Конотоп", ВАТ "Конотопський арматурний завод", ДП "Авіакон", ВАТ "Червоний металіст", ВАТ "Конотопм'ясо".
Освіта міста	вищі навчальні заклади – 6; загальноосвітні навчальні заклади – 16; позашкільні заклади – 8; дошкільні навчальні заклади – 13.
Медичне обслуговування міста	Медичну допомогу жителям міста надають 2 лікарні: - ЦРЛ, до складу якої відносяться стаціонарне відділення на 600 ліжок, поліклініки - доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, наркологічний диспансер, протитуберкульозний диспансер; - відділкова лікарня ст. Конотоп, до складу якої відносяться стаціонарне відділення на 270 ліжок, поліклініки - доросла, дитяча, стоматологічна; станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідемічне благополуччя міста забезпечують районна санітарно-епідеміологічна станція та Конотопська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Південно-Західній залізниці. В місті працює 12 аптек та 13 аптечних кіосків, також в місті працюють 1 приватний медичний заклад "Медитон".
Культура	закладів клубного типу – 4; бібліотек – 4; дитячих шкіл мистецтв – 1; дитячих музичних шкіл – 2; центрів дозвілля – 1. Діє міський краєзнавчий музей. На території міста знаходиться Свято-Вознесенський кафедральний собор та унікальна дерев’яна споруда Свято-Миколаївської церкви.
Видатні уродженці міста	У різні часи через Конотоп проходили творчі та життєві шляхи таких відомих літераторів, як Т.Г.Шевченко (геніальний український поет неодноразово бував на Конотопщині, протягом багатьох років дружив з братами Лазаревськими); Григорій Квітка-Основ'яненко (творчо відобразив самобутність міста у своєму широко відомому творі "Конотопська відьма"); видатний російський письменник Микола Гоголь (який яскраво змалював побут та звичаї мешканців Конотопа у повісті "Пропала грамота"); класик білоруської літератури Ф.К.Богушевич (протягом десяти років працював тут); Іван Франко, Леся Українка, Марко Вовчок, Ганна Барвінок, Пантелеймон Куліш, Володимир Маяковський і ще багато інших видатних людей у своїх творах знайшли місце для Конотопщини, її людей, звичаїв. Долі таких відомих митців, як Микола Миколайович Ге, Ілля Юхимович Рєпін, Гнат Гаврилович Яременко, Олександр Емільович Гофман також пов'язані з Конотопською землею та історією міста. Особливою гордістю конотопців є той проміжок часу на початку 20 століття, коли в місті жив і працював всесвітньовідомий художник, основоположник течії супрематизму в живописі Казимир Северинович Малевич. З Конотопом нерозривно пов'язано життя таких композиторів, як Петро Ілліч Чайковський та Григорій Митрофанович Давидовський, видатних історичних постатей: відомого бібліографа, члена-кореспондента Російської Академії Наук С.І.Пономарьова, видатного історика 19 століття О.М.Лазаревського, відомого українського діяча культури і освіти М.Й.Парпури, який першим видав українською мовою "Енеїду" Котляревського, багатьох інших. Російський художник І.Ю.Рєпін декілька разів приїжджав у Конотоп до героя російсько-турецької війни 1877-1878 рр., генерал-лейтенанта М.І.Драгомирова - військового діяча та публіциста, щоб з нього змалювати одного з персонажів картини "Запорожці пишуть листа турецькому султану". У післяреволюційний період, в часи НЕПу, місто було центром Конотопського округу. До його складу входило 15 районів з 1004 населеними пунктами, в яких проживало понад 600 тисяч чоловік. Не шкодуючи життя, билися з ворогом конотопці на фронтах Великої Вітчизняної. За героїзм, виявлений у боях проти фашистських загарбників, майже 2000 жителів міста було нагороджено орденами та медалями. Семи конотопцям - Г.І.Тхору, В.У.Воронову, Ю.Г.Цитовському, О.Б.Панову, Н.Т.Волковій, І.С.Федорку, С.Ф.Проценку - було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. З нашим краєм пов'язані відомий письменник Л.І.Смілянський, заслужені художники України В.І.Масик, Є.Д.Лученко, художник О.Ю.Смирнов, заслужений діяч мистецтвознавства художниця Н.І.Велігоцька, поетеса А.П.Цвид. У місті жив і працював відомий український бандурист О.О.Ковшар. Величезний внесок в дослідження історії рідного краю зробив історик та краєзнавець І.А.Лисий.