Діяльність НАТО

21 – 27 березня

НАТО–Україна

25 березня у штаб-квартирі НАТО відбулися консультації Україна-НАТО з політико-правової проблематики та правових аспектів співробітництва України з Альянсом. Українську делегацію очолив Міністр юстиції М.Оніщук. Головною метою консультацій було обговорення низки питань подальшої активізації діалогу України з НАТО у політико-правовій сфері. Міністр юстиції України взяв участь у засіданні Політичного комітету НАТО з Україною, у ході якого були обговорені питання проведення демократичних реформ в Україні в рамках Інтенсифікованого діалогу між Україною та НАТО, зокрема хід конституційної, судової та адміністративної реформ, заходи із протидії корупції тощо.

НАТО–Грузія

26 березня представницька делегація Грузії на чолі з Міністром закордонних справ Д.Бакрадзе здійснила візит до штаб-квартири НАТО для участі у засіданні Північноатлантичної Ради Альянсу. До складу грузинської делегації також увійшли заступник Міністра оборони Б.Курелія та Державний міністр з питань євроатлантичної інтеграції Г.Барамідзе.

27 березня, під час згаданого засідання Міністр закордонних справ Грузії зазначив, що негативна відповідь на прагнення Грузії приєднатись до ПДЧ в НАТО буде „чітким сигналом для деяких у Москві, хто розглядатиме такий крок як перемогу”, а також буде сприйнята як результат права „непрямого вето” Росії на рішення Альянсу.

Окрему увагу було також приділено стану виконання заходів Індивідуального плану дій партнерства НАТО-Грузія. Грузинська сторона передала Альянсу листа про підтримку Грузією операції НАТО у Середземному морі „Активні зусилля”.

НАТО-Франція

Під час саміту НАТО у Бухаресті Президент Франції Н.Саркозі планує оголосити про збільшення країною військового контингенту у Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані (МССБ) (на сьогодні кількість військовослужбовців Франції у МССБ складає 1500 осіб). Водночас, перед оголошенням цього рішення, Франція намагається отримати з боку НАТО підтвердження ухвалення т.зв. політичної та дипломатичної стратегії щодо Афганістану, яка передбачатиме застосування комплексного підходу до операції Альянсу в цій країні. Зокрема, Франція наполягає, щоб у вищезазначеній стратегії були відображені, передусім, цивільні аспекти реконструкції Афганістану, а також визначені механізми залучення сусідів цієї країни до стабілізаційних процесів

14 – 20 березня

НАТО – Україна – публічна дипломатія

17 березня ц.р. штаб-квартиру НАТО з ознайомчим візитом відвідала група школярів та студентів з Польщі та України – переможців конкурсу „Безпечна Україна. Безпечна Європа. Безпечний світ”. Візит відбувся за сприяння Делегації Польщі в НАТО.

Члени делегації взяли участь в обговоренні актуальних питань діяльності НАТО та відносин України з Альянсом.

Діяльність Генерального секретаря НАТО

14 березня Генеральний секретар НАТО Я.Схеффер відвідав Косово, де зустрівся з Президентом косоварів Ф.Сеждіу, Прем’єр-міністром Х.Тачі, а також мером міста Мітровіца та лідерами сербської громади. Генеральний секретар НАТО також провів зустрічі з Командувачем KFOR генералом       Х. де Марняком та главами Місії ООН, Міжнародного цивільного Офісу та Місії ЄС з верховенства права у Косово. У ході вищезазначених зустрічей Генеральним секретарем Альянсу було, зокрема, наголошено, що сили НАТО знаходяться у Косово для забезпечення безпекового середовища, як це визначено мандатом ООН відповідно до Резолюції 1244 Ради Безпеки. 

15 березня Генеральний секретар НАТО Я.Схеффер взяв участь у  Брюссельському політологічному форумі високого рівня, що проводиться щорічно за участю впливових політиків та посадовців Америки та Європи, а також організовується спільно Фондом ім. Дж.Маршалла, Фондом Бартельсмана та Урядом Бельгії.

Під час проведення зазначеного вище Форуму Я.Схеффер виступив із промовою „Після Бухарестського саміту”. У своєму виступі Генеральний секретар НАТО виклав пріоритетні напрями розвитку Альянсу. Мова йшла про розроблення нової Стратегічної Концепції НАТО. На його думку, у чинній Стратегічній Концепції 1999р. не враховані нові виклики безпеці євроатлантичного простору, що виникли після 11 вересня 2001 року, а також участь Альянсу у миротворчій діяльності поза межами своїх кордонів, виклики глобалізації тощо. Нова Стратегічна Концепція є необхідною і в контексті публічної дипломатії. Я.Схеффер зазначив, що сьогодні існує нагальна потреба у роз’ясненні діяльності Альянсу, зокрема, його відповідності сучасним реаліям світової безпеки. Генеральний секретар відзначив такі напрями діяльності Альянсу, що повинні бути включені до його нової Стратегічної Концепції: переоцінка існуючих спроможностей НАТО; визначення комплексного підходу до миротворчих операцій та місій; створення мережі глобальних партнерів, до яких будуть належати країни, які не є формальними партнерами НАТО, але співробітництво з якими, зокрема в Афганістані, засвідчило свою продуктивність; визначення процедури практичної реалізації принципу „відкритих дверей” Альянсу тощо. Генеральний секретар НАТО висловив також сподівання, що розроблення нової Стратегічної Концепції Альянсу розпочнеться за результатами ювілейного самміту Організації 2009 року.

5 – 13 березня

НАТО-Україна

13 березня у штаб-квартирі НАТО відбувся 3-й раунд консультацій Україна-НАТО високого рівня в рамках Інтенсифікованого діалогу.

Від української сторони в консультаціях взяли участь заступник Міністра оборони В.Іващенко, заступник Міністра юстиції В.Лутковська, заступник Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи В.Третьяков, Перший заступник Голови Держкомтелерадіо А.Мураховський, представники Апарату РНБО та Секретаріату Кабінету Міністрів України. Делегацію очолив Перший заступник Міністра закордонних справ України В.Хандогій.

З боку НАТО в консультаціях взяла участь делегація у складі заступника помічника Генерального секретаря НАТО з безпекової політики та партнерства, Поcла Р.Сіммонса, помічника Генерального секретаря НАТО з питань оборонної політики та планування І.Шедіві, інших високих посадовців Міжнародного секретаріату Альянсу.

Під час консультацій сторони обговорили широкий спектр питань зовнішньої та внутрішньої політики України, зокрема питання щодо інформування населення України про співробітництво нашої держави з Альянсом. Окрему увагу було приділено реформуванню нашої держави у військовій, безпековій, оборонній, конституційній та правовій сферах.

Діяльність Генерального секретаря НАТО

6 березня Генеральний секретар НАТО у своїй заяві привітав Посла К.Айда з нагоди його призначення Спеціальним представником ООН в Афганістані. Я.Схеффер відзначив особисті дипломатичні якості К.Айда та висловив сподівання на тісну співпрацю між двома міжнародними організаціями, спрямовану на зміцнення зусиль міжнародної спільноти задля досягнення стабільності в Афганістані.

10 березня Генеральний секретар НАТО здійснив візит до Берліну, де зустрівся з Федеральним Канцлером ФРН А.Меркель та Міністром оборони Й.Юнгом. Під час зазначених вище зустрічей сторони обговорили порядок денний Бухарестського саміту Альянсу 2-4 квітня ц.р. 

Перебуваючи у Берліні, Генеральний секретар також виступив перед учасниками щорічної (41-ої) зустрічі Генералів Армії Бундесверу, що відбулась 10-11 березня у Берліні. У своєму виступі Я.Схеффер наголосив, що, починаючи з 11 вересня 2001 року, світова безпека потерпає від загроз асиметричного характеру. Зокрема, загроза міжнародного тероризму докорінно змінила поле діяльності Альянсу. Генеральний секретар підкреслив, що політика стримання на сьогодні вже не є актуальною: „НАТО повинна діяти, переважно, поза межами євроатлантичного простору, щоб унеможливити поширення загроз”. Я.Схеффер зазначив, що на сьогодні Альянс трансформується з організації, що підтримує мир у державах-членах, до функціонального альянсу, головний мандат якого – миробудівництво. У цьому зв’язку Я.Схеффер привернув увагу до важливості сприйняття та підтримки нової ролі НАТО громадянами держав-членів Альянсу, в т.ч. і непопулярних рішень. Мова йде, передусім, про формування та розподіл зони відповідальності держав-контрибуторів військовослужбовців до операцій та місій під проводом НАТО, зокрема ISAF. У свою чергу Федеральний канцлер Німеччини відзначила важливість трансформації НАТО, а також необхідність імплементації комплексного підходу до операції Альянсу в Афганістані, що має на меті як боротьбу з угрупованнями Талібану, так і цивільну реконструкцію країни.

Події у штаб-квартирі НАТО

12 березня у штаб-квартирі НАТО у рамках діяльності Програми НАТО „Наука заради миру та безпеки” відбувся Форум з безпеки навколишнього середовища, в якому взяли участь представники держав-членів НАТО, партнерів Альянсу та країн – учасниць Середземноморського діалогу (близько 150 осіб). Учасники Форуму обговорили актуальні питання безпеки навколишнього середовища, зокрема у контексті глобальних викликів, а саме: проблеми зміни світового клімату, користування спільними водними ресурсами, енергетичної безпека тощо. Відбувся обмін думками щодо ролі та взаємодії міжнародних організацій, зокрема, Європейської агенції з навколишнього середовища, відповідних структур ОБСЄ, Програми з розвитку ООН та ЮНЕСКО. Представники Альянсу, у свою чергу, поінформували про досвід Організації у сфері захисту навколишнього середовища, зокрема проекти з радіоактивної дезактивації у Середній Азії, транскордонного водопостачання на Південному Кавказі, роботу з кодифікації у сейсмічній сфері країн Західних Балкан тощо.

29 лютого – 05 березня

НАТО-Україна

5 березня у штаб-квартирі НАТО відбулось засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів, в якому взяв участь Глава Місії України при НАТО, Посол І.Сагач.

Учасники засідання обговорили питання підготовки до саміту Альянсу в Бухаресті 2-4 квітня ц.р., а також стан реалізації Плану дій Україна-НАТО. Під час засідання було також відзначено прогрес, досягнутий Україною у реформуванні секторів безпеки та оборони та наголошено на важливості інформування українського суспільства про співпрацю України з НАТО.

Засідання ПАР

6 березня ц.р. в Брюсселі відбулось неформальне засідання Північноатлантичної Ради (ПАР) НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Серед іншого, як повідомив на прес-конференції Генеральний секретар НАТО Я.Схеффер, відбулась глибока дискусія між керівниками зовнішньополітичних відомств країн-членів Альянсу щодо євроатлантичних устремлінь України та Грузії.

Було також наголошено, що країни-члени НАТО чітко висловилися за визнання прагнень України та Грузії стосовно набуття членства, водночас ними було відзначено, що рішення стосовно згаданого питання під час засідання прийнято не було. Я.Схеффер також повідомив, що союзники продовжать обговорення цього питання у ході саміту Альянсу у Бухаресті.

Діяльність Генерального секретаря НАТО

29 лютого Генеральний секретар НАТО здійснив візит до Сполучених Штатів Америки. У Вашингтоні Я.Схеффер зустрівся з Президентом США Дж.Бушем, Віце-президентом Д.Чейні, Державним секретарем К.Райс, а також Міністром оборони Р.Гейтсом та Радником Президента з питань національної безпеки Дж.Хедлі.

Під час зустрічі Генсека НАТО з Президентом США були обговорені питання порядку денного саміту Альянсу у Бухаресті 2-4 квітня ц.р.

3 березня Генеральний секретар НАТО здійснив візит до Греції, де зустрівся з Президентом країни К.Папуласом, Прем’єр-міністром К.Караманлісом, Міністром закордонних справ Т.Бакоянісом та Міністром оборони Е.Меймаракісом.

Під час зазначених вище зустрічей сторони обговорили питання щодо проблематики назви країни Колишньої Югославської Республіки Македонія. Це питання є предметом дискусій останньої з Грецією, оскільки Македонія планує отримати запрошення до членства в НАТО під час Бухарестського саміту Альянсу.

У ході прес-конференції Генеральний секретар НАТО висловив сподівання, що обидві сторони диспуту віднайдуть взаємоприйнятне рішення, оскільки неврегульованість цього питання складає перешкоду реалізації стратегічних планів Альянсу щодо країн Західних Балкан.

4 березня Генеральний секретар НАТО Я.Схеффер повідомив, що надіслав вітального листа на адресу Д.Мєдвєдева у зв’язку з обранням останнього на посаду Президента Росії. Генеральний секретар висловив сподівання на продовження співпраці з новим Президентом РФ у форматі Ради НАТО-Росія з метою зміцнення практичної співпраці, а також активізації діалогу НАТО-Росія.